Нікола Тесла – вклад в електротехніку
Нікола Те́сла — (серб.:'Никола Тесла', англ.:'Nikola Tesla') — (10.VII.1856-7.I.1943) - всесвітньовідомий фізик, винахідник. Походив із Сербії. Пізніше став громадянином США. Найбільш відомий своїми революційними винаходами в науці. Зробив великий внесок у електрику і магнетизм.
За легендою, Тесла народився точно в північ під час дуже грозової ночі. Народився в сербській сім'ї у селі Сміл'ян недалеко від Ґоспіку в у Австро-Угорщині (тепер це Хорватія). Батько — Рев Мілутін Тесла був священником Сербської Православної Церкви. Його матір — Дука (Мандік) Тесла була дочкою православного священника. Вона добре справлялась з господарством. Знала також багато народних пісень і фольклору, проте не була писемною, що проте в той час було досить поширеним. В сім'ї Тесли було п'ятеро дітей — двоє хлопців і троє дівчат.
В 1881 р. він переїхав до Будапешту в Угорщині, де він працював на американській телеграфній компанії. Тут він добився шефства в компанії. Він також брав участь у конструюванні першого в країні телефону. Згодом він переїжджає до Парижу.
В Сполучених Штатах вступає у компанію Томаса Едісона де робить великі успіхи. В лабораторії Т.Едісона він працював по вісімнадцять годин на день, включаючи неділі, і побачив, як можна поліпшити конструкцію едісоновських динамо-машин, збільшити їх КПД. Едісон схвалив його ідеї. Двадцять чотири типи динамо-машин спроектував для нього Тесла, зумів зменшити габарити магнітних сердечників, обладнав машини деякою автоматикою. Однак, Тесла не одержав ані цента – ні за винаходи, ні за сотні понаднормових – і заявив про звільнення. Це було навесні 1885 року.
Зате він устиг придбати репутацію в електротехнічних колах, настільки добру, що група ділків вирішила організувати компанію під його керівництвом. Побачивши в цьому шанс здійснити, нарешті, систему на перемінному струмі, Тесла погодився. Він поділився з ділками своїми планами, і йому було заявлено, що перемінний струм нікого не цікавить. Усе, що потрібно від Тесли, - це розробити економічні дугові ліхтарі для освітлення вулиць і фабричних цехів.
Згодом в своїй лабораторії були виготовлені три комплекти динамо-машин і електромоторів, до них автоматика — для однофазної, двохфазної та трифазної систем, проведені досліди з чотири- і шестифазними струмами, з різними сполученнями цих систем. Через кілька місяців Тесла передав свій двохфазний мотор у Корнельський університет для випробувань, а сам зайнявся загальною математичною теорією електроапаратури.
Теорія вийшла універсальною, охопила широкий діапазон високих і низьких частот. А 12 жовтня 1887 року, через півроку після відкриття лабораторії і через п'ять з половиною років після того, як він додумався до принципу обертового магнітного поля, повірені Тесли подали на всі його винаходи єдину заявку. Експерти, однак, зажадали розбити її на сім окремих, оскільки винаходи були складними, важливими, буквально піднімали електричну цілину.
Ще через півроку Тесла одержав сім патентів на одно- і багатофазні мотори, трансформатори, а також на розподільну систему. В квітні 1888 р. він одержав наступні п'ять патентів — на чотири- й трипроводні трифазні системи, потім ще вісімнадцять... У травні 1888 р. його запросили прочитати в Американському інституті інженерів-електриків лекцію про теоретичні передумови і практичне застосування перемінного струму в енергетиці.
Залишивши в 1889 р. завод Вестингауза в Піттсбурзі та повернувшись у Нью-Йорк, у свою лабораторію, Тесла занурився в нову область досліджень. Перемінний струм малих частот був для нього тільки одним зі звуків, породженим лише однією клавішею нижчої октави електромагнітного світу, що подає про себе сигнали таємничого.
Працюючи над багатофазною системою він вивчив досить широку область частот і помітив, що в міру їхнього збільшення устаткування стає все легшим, усе менше на нього потрібно заліза, і вирішив досліджувати такі частоти, при яких, як він вважав, можна буде обійтися взагалі без заліза в магнітному ланцюзі. В цій думці його впевнили роботи Максвелла й досліди Герца з метровими радіохвилями.
Тесла впевнився, що цікаві відкриття чекають на нього на кожній сходинці частотної шкали, що, плавно підвищуючи частоту електричних коливань аж до світлового діапазону, він зрештою отримає світло прямим способом, набагато більш ефективним, ніж за допомогою ламп накалювання, де корисне випромінювання буквально тоне в тепловому.І він виготовив багатополюсні динамо-машини перемінного струму. 384-полюсна машина давала частоти до 10 тисяч герц, при яких електроенергія передавалася на великі відстані ще краще, ніж при 60 герцах. Такі струми було складно трансформувати, але він вирішив і цю задачу: сконструював високочастотні трансформатори без залізних сердечників, тільки з «повітряними», що складаються лише з концентричних первинної й вторинної обмоток. Згодом їх охрестили «котушками Тесли». В них збуджувалися коливання з частотою 150 кілогерц, напругою 7 млн вольт, що пробивали повітряний проміжок шириною два дюйми. І знайшов для високовольтних пристроїв надійну ізоляцію, що стала потім загальновживаною.