Ефект уповільнення часу в спеціальній теорії відносності (СТВ)

План

1. Фізика до Ейнштейна.

1.1. Види систем відліку.

2. Ньютонівський Всесвіт.

3. Дослід Майкельсона.

4. Уявний дослід Ейнштейна.

5. Перший постулат СТВ.

6. Зв'язок швидкості з іншими фізичними категоріями.

7. Уповільнення часу.

Фізика до Ейнштейна

Спеціальна теорія відносності — це один із найбільших шедеврів людської думки, той випадок, коли точна наука в якому-небудь прояві перевершує саму себе і стає актом художнього мистецтва.

Людина, що осягнула основи спеціальної теорії відносності, по праву може пишатися цим, як пишається альпініст, що підкорив відому вершину.

Спеціальна теорія відносності пояснює, як у Всесвіті пов'язані між собою і поводяться одна щодо одної основні фізичні величини.

На жаль, усю спеціальну теорію відносності неможливо дохідливо викласти в обсязі одного реферату, тому пропонується лише частина матеріалу.

Ще на початку XX століття у фізиці панували уявлення, що грунтувалися на класичній ньютонівській механіці. Всесвіт уявлявся фізикам у вигляді нескінченного тривимірного простору, рівномірно заповненого невідомою сутністю з чудовими властивостями — «ефіром», у який занурені зорі і всі інші космічні тіла. «Ефір» вважався тією речовиною, у якій поширюються електромагнітні хвилі.

Для опису механічного руху в такому всесвіті вибирається яка-небудь точка відліку й система координат, що проходить через цю точку. Разом це називається системою відліку.

Види систем відліку

Для розуміння суті предмета вкрай важливо усвідомити значення поняття «інерційна система відліку». Інерційна система відліку — це така система відліку, У якій виконується перший закон Ньютона. Просто кажучи, якщо на тіло не Діють ніякі сили, то воно або перебуває в спокої, або рухається прямолінійно з однієї і тією ж швидкістю, без прискорення. Якщо таке тіло внести в інерційну

систему відліку, то щодо її координат воно буде також перебувати в спокої, або рухатися рівномірно прямолінійно. Уявімо інший випадок. На тіло не діють ніякі сили. Визначаємо місцезнаходження цього тіла в обраній нами системі відліку і з'ясовуємо, що... тіло рухається з прискоренням щодо якої-небудь осі. Але ж на тіло не діють сили, здатні прискорити його, як же воно може прискорюватися? Ніяк; це означає, що прискорено рухається не саме тіло, а наша система відліку. Така система відліку належить до неінерційних. Класична ньютонівська механіка стверджує, що у всіх інерційних системах відліку закони механіки діють однаково.