Альфред Нобель. Нобелівська премія
ПЛАН
1. Життя і діяльність Альфреда Нобеля
2. Історія створення Нобелівської премії
Використана література
1. Життя і діяльність Альфреда Нобеля
Альфред Бернхард Нобель народився 21 жовтня 1833 р. у Стокгольмі. У цей рік будинок і майно Нобелів згоріли вщент, і це було знаменням. Життя Альфреда йшло при багряному підсвічуванні всепожираючого полум'я, під акомпанемент вибухів.
Батьки Альфреда Нобеля - Іммануіл і Андрієта, були людьми, яким випало все - і успіх, і поразка.
Іммануіл Нобель був обдарованим механіком, креслярем, винахідником. Він міг би стати і гарним архітектором, але в 1833 році молода родина вступила в смугу невдач. Нещастя посипалися одне за іншим. Коли пожежа знищила їхній будинок, родина переселилася в більш ніж скромну квартиру в північній частині Стокгольму.
У 1837 році батько Альфреда – Іммануіл Нобель, рятуючись від кредиторів, у пошуках кращої долі залишив сім’ю і виїхав за кордон. Спочатку він відправився в Турку (Фінляндія), потім у Санкт-Петербург, сподіваючись на успіх свого винаходу - вибухових мін.
Андрієта залишилася у Швеції з дітьми - Робертом, Людвігом і Альфредом, яким було тоді 6, 10 і 4 роки відповідно. Це були лихоліття для родини. Але зрештою, з Росії прийшли гарні новини: Іммануіл таки переконав російську владу в перевагах винайдених ним мін.
Нарешті в 1842 році, після п'яти довгого років, родина знову змогла возз'єднатися в Санкт-Петербурзі. Хлопчик, після пережитого ним глибокого нестатку, став у Росії членом привілейованого класу суспільства.
Іммануіл зробив усе можливе, щоб його сини одержали гарну освіту. До сімнадцяти років Альфред міг вільно говорити на п'яти мовах: шведській, російській, англійській, французькій і німецькій мовах.
Незабаром юнак виявив свої технічні здібності. Однак він був і великим аматором літературного читання. Коли Альфред зайнявся поезією всерйоз і заявив, що хоче стати письменником, він зустрів протидію з боку батька. У планах Іммануіла Нобеля не було місця сину-літератору: він хотів бачити Альфреда винахідником і технологом. Тривала закордонна подорож - ось та спокуса, проти якого не встояв Альфред.
За умовами, виставленим батьком, він зміг відправитися в далекі країни, лише давши обіцянку забути про кар'єру письменника. Альфред побував у державах не тільки Європи, але й Америки. Однак батько так і не зміг погасити той вогонь, що палав у серце сина: Альфред продовжував складати вірші. Але навіть ставши знаменитістю, він не ризикнув обнародувати свої твори і, зрештою, спалив усе, що написав. Лише у віці 63 років Альфред Нобель публікує свою п'єсу "Немесіс".
Що стосується Іммануіла Нобеля, справи його неухильно просувалися в гору, а разом з цим ріс і добробут родини. Йшла Кримська війна, і російський уряд мав потребу у великій кількості боєприпасів. Старшому Нобелю було зроблене замовлення, яке принесло настільки гарний прибуток, що він міг розрахуватися з усіма боргами у Швеції. За внесок у розвиток Російської промисловості Іммануіл був нагороджений Золотою імператорською медаллю.
Іммануіл робив експерименти майже з усіма видами вибухових речовин, і Альфред пішов по його стопах.
Під час своєї тривалої подорожі по Європі Альфред зустрівся з італійцем Собреро, що декількома роками раніш винайшов речовину з величезними вибуховими якостями: нітрогліцерин. Альфред швидко зрозумів, які можливості таїть у собі це, на той час ще зовсім не досліджена речовина. Сам Альфред Нобель описує 1860 рік як час, коли він "домігся успіхів з вибухом нітрогліцерину".