Напівпровідникові діоди

ПЛАН

Вступ

1. Види напівпровідникових діодів

2. Випрямні діоди

3. Діоди універсальні й імпульсні

4. Універсальні та імпульсні діоди з накопиченням зарядів

5. Лавинні діоди

6. Використана література

Вступ

Незважаючи на інтенсивний розвиток мікроелектро¬ніки, дискретні напівпровідникові прилади, і зокрема різні групи діодів, знаходять широке застосування в радіоелектронній апаратурі.

Вітчизняною промисловістю випускаються різні види діодів широкої номенклатури, що постійно поповнюється.

1. Види напівпровідникових діодів

Класифікація сучасних напівпровідникових діодів по їхньому призначенню, фізичним властивостям, основним електричним параметрам, конструктивно-технологічним ознакам, вихідному напівпровідниковому матеріалу знаходить відображення в системі умовних позначок їхніх типів і типономіналів.

В міру виникнення нових видів і класифікаційних груп приладів розвивалася й удосконалювалася система їхніх умовних позначок, що з 1964 р. тричі перетерплювала зміни.

В даний час в експлуатації знаходиться велике число діодів, що мають різні позначення і маркірування, хоча їхнє функціональне позначення однакове. Необхідно відзначити, що із самого початку розробок і виробництва діодів склалися дві системи їхніх умовних позначок, що з визначеними змінами діють і в даний час. Одна система поширюється на діоди малої потужності, застосовувана (в основному) у різних ланцюгах радіоелектронної апаратури, інша - на силові діоди, середній струм яких перевищує 10 А, використовувані в перетворювачах електроенергії.

2. Випрямні діоди

Діоди, використовувані в електричних пристроях для перетворення струму в струм однієї полярності називаються випрямними. По вольтамперной характеристиці (ВАХ) видно, що значення прямого і зворотного струмів відрізняються на кілька порядків, а пряме спадання напруги не перевищує одиниць вольтів у порівнянні зі зворотною напругою, що може складати сотні і більш вольтів. Тому діоди мають однобічну провідність, що дозволяє використовувати їх як випрямні елементи. З малюнка також випливає, що з ростом температури зворотний струм зростає. У більшості діодів цей струм при температурі 125оС може збільшиться на 2-3 порядку в порівнянні зі струмом при 25оС.

Зі збільшенням зворотної напруги зворотний струм також росте, але повільніше, ніж з підвищенням температури. Лише при подачі зворотної напруги, більше нормованого, відбувається різке його збільшення, що може привести до пробою p - n переходу.

Пряма напруга при малих прямих струмах, коли переважає падіння на переході діода, з ростом температури зменшується. При великих струмах, коли переважає падіння на базі діода, залежність прямої напруги від температури стає позитивною. Крапка, у якій відсутня залежність прямого спадання напруги від чи температури ця напруга змінює знак, називається крапкою інверсії.