Філософія, проблема буття

інтелектуальні

моральні

естетичні

емоції

афекти

Знання

елтірічні

теоретичні

Воля

цілепокладання

вибору засобів діяльності

Мислення

Чуттєве

раціональне

Пам'ять

моторна

сенсорна

довготривала

короткочасна

словесно-логічна

емоційна

образна

Гегель у праці "Філософія духу" зауважує, що "пізнання духу є найбільш конкретним і тому найбільш високим і складним". Він ґрун¬товно аналізує суб'єктивний, об'єктивний і абсолютний дух. До форм існування абсолютного духу Регель відносить мистецтво, релігію і філософію.

Продовжуючи думку Регеля, марксизм доповнює вказані форми духу політикою, правом, мораллю, називаючи їх формами суспільної свідомості, які відображають стан суспільного буття. Буття суспільної свідомості неможливе без її носіїв — конкретно-історичних особис¬тостей, індивідуальностей, які недзеркально відображають дійсність, а перетворюють її на зміст власного духовного світу, свідомості.