ФОМА АКВІНСЬКИЙ ІТАЛІЙСЬКИЙ ФІЛОСОФ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Домінання ориганальності:

В питаннях віри будь-яка бабця знає більше всіх філософів, бо яка ж бабця не знає, що душа безсмертна?

Головні роботи:

“Про правління володарів”

“Сума теології”

“Сума істини католицької віри проти язичників”

“Пояснення Апостольського Символу Віри”.

Життя:

Італійський філософ, богослов

Народився у 1225р. в замку Роккасекка поблизу Аквіно

В 17 років вступив в домініканський орден, звідки був відісланий вчитись у Париж де його вчителем стає Альберт фон Больштедт.

•1252 - академічна діяльність Фоми в якості магістра богослов’я Парижського університету.

•1259 - папа Урбан IV відізвав Фому в Рим. Аквінат викладає теологію, знайомиться з працями Арістотеля

•1269 - 1272р.р. -Фома знову працює в Парижському університеті.

•1272р.р. - Повертається в Італію і викладає теологію в рідному Неаполітанському університеті.

Помер Фома Аквінський 7 березня 1274р. в монастирі бернандиндів, тяжко захворівши по дорозі з Неаполя в Ліон.

•1368р. - його останки були перенесені в Тулузу.

Думки

•Наш розум знаходиться по відношенню до сторонніх предметів як очі сови по відношенню до сонця.

•Людина має волю вибору, бо в протилежному випадку поради, нагороди і покарання були б беззмістовними.

•Неможливо бажати того, що до цього не було освоєно.

•Коли несправедливе правління здійснюється багатьма особами, то це називається демократією.

•Недосконалість виступає раніше того, що досконале.

•Наявність друзів не є необхідністю для людського щастя, тому що людина має вже всю повноту своєї досконалості в Богові.

•Блаженство і Бог - одне і те ж.