О. Тоффлер Третя хвиля
Культура у новому суспільстві
Нові образи та уявлення не піддаються класифікації - частково тому, що вони не вкладаються в старі категорії, частково, тому що мають дивну непов'язану форму.
Читачі дешевих видань та спеціалізованих журналів, вони короткими прийомами сприймають величезну кількість інформації. Але і вони намагаються знайти нові поняття та метафори, які б дали можливість систематизувати чи організувати ці короткі прийоми в більше ціле. Однак, замість того, щоб намагатись втиснути нові дані в стандартні категорії та рамки "другої хвилі", вони хотіли б все побудувати на свій власний лад. Словом, замість того, щоб просто позичити готову ідеальну модель реальності, ми самі мусимо знову та знову її винаходити. Це важка необхідність, яка, разом з тим, відкриває великі можливості для розвитку індивідуальності, демасифікації культури та особистості. Деякі, правда, не витримують, ламаються або відходять в сторону. Інші перетворюються на компетентних індивідів, здатних підійматись в своїй діяльності на новий, більш високий рівень, вони постійно розвиваються. Але в будь-якому випадку людина перестає бути стандартною, нею не так легко керувати, як це зображали письменники "другої хвилі".
Тоффлер одним з перших помітив корінні зміни, які мали місце за останній час в культурі суспільства, особливо західного. Наростаюча сила потоку інформаційного обміну між людьми породила новий тип культури, в якій все підпорядковано необхідності класифікації, уніфікації для найбільшої компресії та підвищення ефективності при передачі від людини до людини чи то особисто, чи то через засоби масової інформації.
Під загрозою інструменталізації культура знаходить різноманітні протидії. Вихід за межі може бути реалізовано не лише за допомогою наркотиків і через екскурси до східної філософії. Виникнення філософії техніки – це друга протидія культури небезпеці бути задушеною інструменталізацією, бо дебати про природу техніки - це дискусії про майбутнє людини та людства в цілому.
Культурний рух ще глибше підірвав раціональне мислення. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги споживання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик само організованості.Техніка не тільки наближує нас до пізнання, техніка відкриває перед нами новий світ та нові можливості існування в ньому. Тоффлер один із перших підняв проблему нової естетики у технізованому світі.
Л ю д и н а у н о в о м у с у с п і л ь с т в і
Радикальні зміни у сфері виробництва неминуче призведуть до великих соціальних змін. Ще при житті нашого покоління фабрики та установи наполовину опорожніють та перетворяться у складські приміщення. Футуристи вважають, що розвиток інформаційної мережі дозволить значно розширити практику праці вдома. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на її відновлення. У напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу є у робітника для саморозвитку.
Але розвиток технічного прогресу призведе і до деяких труднощів у сфері зайнятості, адже використання нових технологій стане передумовою звільнення багатьох робочих місць та збільшення безробіття. Регулювання державою рівня зайнятості має дуже велике значення у цьому випадку.
В и с н о в к и
Визначення поняття "інформаційного суспільства" є одним з ключових моментів даної роботи.
У 50-70 роки стало ясно, що людство вступає в нову епоху, дорогу до якої було прокладено бурним розвитком техніки, зокрема комп'ютерів. Проблема існування та буття людини у повністю "технонізованому та інформатизованому" світі не могла не турбувати філософів. О. Тоффлер, який багато написав про цю проблему, не вагався у радикальному оновленні всього життя людства у рамках цієї нової формації. Він проаналізував проблему не тільки з якогось одного боку: політичного, економічного або соціального.
Цікаво відмітити, що майже всі запропоновані ним назви мають латинський префікс "пост", ніби їх він очікують якогось всесвітнього катаклізму, глобальних змін у науці та техніці.