філософя Єразма Роттердамського

Вступ

У розвитку гуманістичного руху в Англії велику роль зіграв кружок Джона Колета (ок. 1467 —1519), що утворився в Оксфордском університеті. Коле зазнав впливу від флорентійських платоников, у дусі яких він давав у своїх лекціях критичне тлумачення євангельських текстів. У цьому кружку склалася програма так називаного християнського гуманізму, загострена проти католицької церкви і навіть розрахована на її реформу. Вона зробила значний вплив на світогляд двох дуже яскравих і різнобічних гуманістів, що міцно ввійшли в історію філософії,— Єразма Роттердамського і Томаса Мора.

Метою роботи ставлю розглянути основні погляди Еразма, розвіяти нісенітниці про теологічне спрямування творчості та поглядів, показати читачеві, що Ротердамський вніс багато нового у розвиток світової філософії, та заслуговує на те, щоб його знали та досліджували науковці, та допитливі студентки...

1. Християнський гуманізм і просвітництво Эразма Роттердамского і їхня антисхоластична суть

Дезидерий-Эразм із Роттердама (сьогодення ім'я Герхардт Герхардс, 1469—1536), незаконнонароджений Син священика і його служниці, у молодості чернець одного з нідерландських монастирів, завзятою працею піднявся до блискучої філолого-гуманістичної освіченості. Наприкінці XV в. він виявився в Лондоні і став одним з найбільш активних членів кружка Колета. У Лондон Эразм приїжджав і в наступні роки. Тільки на батьківщині він уже не був. Проживав у Парижеві, Лувене , Кембриджу, Брюсселеві, Антверпені, Брюгге, Генте, Майнце, Фрейбурге, Базелеві (неодноразово, тут і вмер). Письменник величезної працьовитості, Эразм, можна сказати, залишав перо тільки під час нетривалого сну, велику ж частину пильнування він присвячував читанню, писанню (добутків і величезного числа листів), різним позначкам і т.п. Писав він (та й говорив велику частину своїх днів) тільки латинською мовою, рясно доповнюючи свої добутки грецькими словами, вираженнями, короткими фразами. Філологи вважають Эразма найвидатнішим латиністом епохи Відродження, тому що він не просто повернувся до давньоримської латині її «золотого століття», а додав їй деякі риси; сближавшие його латинь з європейськими мовами Нового часу.

1.1 Літературно-видавнича діяльність Эразма

Розвивши величезну літературно-видавничу діяльність, Эразм приблизно з 10-х років XVI в. аж до своєї смерті був загальноєвропейським (утім, за винятком Італії) лідером гуманізму. Серед безлічі вже тоді прославлених імен Дезидерий-Эразм користався навряд чи не найбільшою популярністю і впливовістю. Сила «республіки вчених», що складалася в різних країнах Західної Європи, суспільна сила знання була вже сталь велика, що імператор Священної Римської імперії й іспанський король Карл V, його суперник французький король Франциск I англійський король Генріх VIII, деякі з римських пап, не говорячи вже про менш значні політичні величини, шукали уваги і навіть підтримки Эразма (а папа Павло III пропонував йому кардинальську мантію).

У даному короткому нарисі немає необхідності називати всі добутки ученого гуманіста. Відзначимо, однак, що серед них зовсім небагато таких, філософське зміст яких ясно вже із самої їхньої назви. Значно більше тих, котрі, переслідуючи насамперед літературні, богословські, публіцистичні, педагогічні й інші мети, у тім чи іншому контексті здобували першорядне філософське значення.

1.2 Моральна інтенція «філософії Христа»

Эразм у літературі, йому присвяченої, іноді характеризується насамперед як богослов. Але це аж ніяк не означає його переважного інтересу до догматичної сторони християнсько-католицької релігії, до чого він був зовсім байдужий і навіть ворожий. Богослов'я Эразма означало1 тільки дуже значну і навіть першорядну роль питань релігії в його світогляді, від яких він, як, по суті, і весь його сучасники, не відокремлював питань моралі. Так, Эразм зробив безліч перекладів з давньогрецького на латинську мову. Найважливішим же з них стало першодруковане видання грецького тексту Нового Завіту і його латинський переклад разом з написаним Эразмом великим коментарем до Євангелій (1517 — 1519). Переклад цей замінив старий латинський переклад (так називана Вульгата), переповнений помилками, багаторазово помноженими в незліченних коментарях католицьких богословів і схоластиків. Строго філологічний підхід Эразма до текстів Нового Завіту створював і передумови чисто історичного підходу до нього, і умови його майбутньої секуляризації. Вже в силу цього Біблія (пускай і частково) була звернена проти схоластики. Антисхоластичні настрої Эразма, як це мало місце вже в ранніх італійських гуманістів, одержали своє відображення й у його глибокому інтересі до ідей і добутків «батьків церкви», яких він теж видавав і переводив.