Філософські погляди і просвітницька діяльність Денні Дідро

Денні Дідро (5.Х.1713 р. – 31.VІІ. 1784 р. французький філософ – матеріаліст, просвітитель. Письменник.

У своїх філософських поглядах Дідро пройшов шлях від деїзму до матеріалізму й атеїзму. Першоосновою світу вважав єдину матеріальну субстанцію, яку механістично розглядав як сукупність непроникних тіл, що мають протяжність. Форму і перебувають у русі. Об’єктивними формами існування теорії, вважав простір і час. Залишившись у цілому в межах метафізичного матеріалізму, Дідро проте, висунув ряд діалектичних ідей. Він відстоював думку про внутрішню активність матерії. Доводив, що елементи матерії неподільні молекули є якісно різнорідними, такими, що мають внутрішню діяльну силу і чуттєвість. Метафізично заперечуючи наявність стрибків у природі. Дідро водночас відстоював цінні еволюційні ідеї про перехід неорганічної матерії в органічну, відкидав метафізичні уявлення про незмінність органічних видів і висловив здогад про їхню мінливість. У теоріях пізнання стояв на позиціях матеріалістичного сенсуалізму. Йому належить думка про органічний зв’язок чуттєвого досвіду і мислення як особливих ступенів пізнання. Дідро гостро критикував дуалізм і агностицизм. Виходячи з ідеалістичних позицій у поясненні суспільного життя, вважав, що характер суспільства залежить від законодавства і від форм правління, а тому вирішальний фактор суспільного розвитку вбачав в свідомості видатних осіб. У питанні про походження суспільства і держави дотримувався теорії «суспільного життя».

Він був прихильником конституційної монархії лише в останні роки свого життя схилявся до ідеї республіканської форми правління.

У 1773-4 роках Дідро за запрошенням Катерини ІІ відвідує Росію. Він намагається вплинути на політику Катерини ІІ спонукає її до звільнення селян, і проведення ліберальних реформ. Дідро належить численні філософські твори, головні з яких є «Думки про пояснення природи» (1754), «Розмови Д»Аламбера з Дідро» (1769), «Філософські принципи матерії та рухи» (1770), «Елементи фізіології» (1774-80) та інші.

В 1732 р. одержав звання магістр мистецтва. У 1749 за вільнодумство був ув’язнений.

Після звільнення Дідро разом з Д’Аламбером приступає до видання «Енциклопеді».

Видання «Енциклопедії» - це мрія всього життя Дідро. Думка про її видання народилася ще у 1745 році. А перший том вийшов у 1751 році коли йому виповнилося 38 років. Разом з іншими просвітителями Дідро зумів зробити «Енциклопедію» не тільки системою наукового знання тієї епохи, але і могутньою зброєю у боротьбі з феодальними порядками і релігійною ідеологією.

Багато численні історики філософії і культури, вивчали багатий спадок Дідро, розкривали перед нами глибину його розуму, організаторські здібності, які забезпечили йому місце вождя енциклопедистів.

Дідро – один з перших теоретиків реалізму, він вбачав суть мистецтва в художньому відображенні дійсності, передусім суспільного життя. стверджував об’єктивність краси і прекрасного; «Про драматичну поезію», (1771) «Парадокс про актора», (1773).

В драматургії Дідро запровадив нові жанри «серйозної комедії» та «міщанської драми»п’си «Позашлюбний син» (1757); «Батько родини» (1758). У повісті «Черниця» викривав релігійні мракобісся, у романі «Жак – фаталіст і його пан» звичаям звироднілого феодального – аристократичного суспільства протиставив здоровий розум, людяність і життєрадісний гумор французького народу. У філософській повісті – діалозі «Небіт Рамо» Дідро показав хижацтво новонародженого світу буржуазії.

Не опубліковані за життя письменника романи і повісті Дідро – вернені до майбутнього.

Велику увагу приділив питанням виховання освіти: вимагав охоплення навчання дітей усіх суспільних станів, запровадження держави, світських шкіл, обов’язкової і безплатної початкової освіти. Творчість Дідро відіграла важливу роль в ідеологічній підготовці французької буржуазної революції і справила великий вплив на дальший розвиток просвітництва і матеріалістичної філософії.

Дідро як інші французькі філософи-матеріалісти 18 ст. надавав велике значення освіченості.

«Освіта, - писав він, - заставляє людину відчувати себе гідною, навіть раб починає усвідомлювати, що він не народжений для рабства! Високо оцінював Дідро роль виховання і формування людини. Разом з тим він вважав що для розвитку дитини важливим значенням є анатомо-фізіологічна особливість. Виховання, - досягає багатого, але не може зробити всього. Завдання полягало в тому, щоб виявити природні здібності дітей, і дати їм найнеобхідніше для розвитку.