Реалізація виховної мети в процесі пізнання природи

Реалізація виховної мети в процесі пізнання природи

План

Освітні завдання курсу “Я і Україна”.

Формування наукового світогляду.

Патріотичне та економічне виховання молодших школярів.

Антиалкогольне та антинікотинне виховання молодих школярів.

Естетичне виховання молодих школярів.

Освітні завдання природознавства

Основні завдання вивчення курсу “Я і Україна” такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підхо¬дом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Мета кур¬су - комплексне пізнання природи і суспільства.

Специфіка природознавства - його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями - значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити законо¬мірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, уже в початкових класах повинно мати місце на¬громадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

2. Формування наукового світогляду.

Формування в учнів світогляду на уроках передбачає: 1) на¬вчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебу¬вають у взаємозв'язку і взаємообумовлені; 2) навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомо¬сті, а в стані безперервного руху і розвитку; 3) система¬тичне закріплення у свідомості учнів поняття про мате¬ріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

Для формування наукового світогляду учнів необхідні такі умови: 1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства; 2) застосування різнома¬нітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку; 3) створення таких ситуацій, коли в ді¬тей виникає інтерес до явищ природи, викликається емо¬ційне ставлення до природи; 4) врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду; 5) систе¬матичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, ви¬никає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.

Організовуючи спостереження дітей у природі, слід по¬яснити їм причини утворення опадів та деяких явищ при¬роди. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду.

При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікроби. Про це знали попи й об¬дурювали людей, наділяючи торфові болота цілющими властивостями ніби-то внаслідок того, що вони відслужили молебень.