Секція психології

Лідери із завишеною самооцінкою 0 – 0%

Лідери із адекватною самооцінкою 12 – 100%

Лідери із заниженою самооцінкою 0 – 0%

Діаграма 3.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0.49 – 0.1 (бажані).

Бажані із завищеною самооцінкою 7 – 14%

Бажані із адекватною самооцінкою 42 – 82%

Бажані із заниженою самооцінкою 2 – 4%

Діаграма 4.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0.09 – 0.01 (відторгнуті).

Відторгнуті із завишеною самооцінкою 1 – 9%

Відторгнуті із адекватною самооцінкою 6 – 55%

Відторгнуті із заниженою самооцінкою 4 – 36%

Діаграма 5.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0 (ізольовані).

Ізольовані із завишеною самооцінкою 0 – 0%

Ізольовані із адекватною самооцінкою 0 – 0%

Ізольовані із заниженою самооцінкою 2 – 100%

Висновки.

Аналіз психологічної літератури з проблем формування самосвідомості в підлітків показав, що самооцінка, як один з її основних структурних компонентів є важливим регулятором поведінки і діяльності людини. Самооцінка впливає на всі сторони її життя , емоційне самопочуття, взаємини з оточуючими, розвиток творчих здібностей, ставлення до успіхів і невдач.

Дослідження свідчать про те, що у сфері самопізнання дошкільників і молодших школярів переважають зовнішні дії та вчинки, а у підлітків домінують інтерес до себе – свого внутрішнього життя, якостей власної особистості, потреба в самооцінці, порівнянні себе з іншими. Така потреба зумовлюється практичною життєдіяльністю підлітка: бурхливою перебудовою організму, змінами в житті, становище в сім’ї, появою нових обов’язків і розширення прав; підвищеними вимогами до навчальної діяльності. Рушійними силами розвитку самосвідомості є зростаюча самостійність індивіда, яка виявляється у зміні його взаємин з оточуючими.У експериментальній частині роботи ми дослідили як самоцінка учнів – старшокласників залежить від їх статусу в класі. В результаті діагностики ми отримали, що в учнів із соціометричним статусом 1 – 0.5 самооцінка адекватна, із статусом 0.49 – 0.1 домінує адекватна самооцінка, проте спостерігається відхилення в бік неадекватної (завищеної і заниженої) самооцінки. В учнів із статусом 0.09 – 0.01 спостерігається спад самооцінки у сторону заниженої. Підтвердження цього видно в учнів з статусом 0, у яких самооцінка занижена і в даній науковій роботі складає 100%.