Правильне й усебічне уявлення про традиційну народну культуру

-Найважлив іший день Вербового тижня – Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живим.

-До цього дня в кожній хаті викочують, випливають з воску свічки – трійцю.

-Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – на здоров’я і щастя живим.

-Запалену н6а відправі таку свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.

-У п’ятницю чи суботу несуть паску – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.

- Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, промовляннями.

Вчитель. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

(Діти співають гагілку)

“Вередує пишна паска”

Вередує пишна паска,

Гей, посуньтесь, будь ласка,

Заграйте мені нині марша,

Бо я паска тут найстарша.

Раптом, що се, рідна нене,

Порося, та й ще печене,

Скочило на рівні ноги,

Гей, вступайтесь із дороги.

Аж тут хрін із бородою,

Вже готовтеся до бою,

Маю гичку, як корону,

Зараз вас усіх захроню.

Обізвались крашаночки,

Крашаночки невеличкі,

Хоч хвалитись нині гріх,