Формування в учнів трудової культури
"Вперта праця все перемагає".
"Де ліниво працюється, там пожитку не чується".
"Землю прикрашає сонце, а людину - праця".
"Як вмієш робити, навчишся як жити".
В казках народ вшановує людей, які своєю наполегливістю завжди піднімаються вище нероб, лінивих, тих, що живуть чужою працею, та ще й насміхаються з роботящих. В казках народ завжди з повагою ставиться до чесних, працьовитих, і ненавидить лінивих і брехливих ("Дідова дочка й бабина дочка", "Дідова дочка і золота яблунька", "Хлібороб", "Як чоловік кішку вчив працювати".
"В казках скромна, працьовита, доброзичлива і чесна дідова дочка мусить терпіти поневіряння і приниження з боку бездумної, черствої мачухи та її лінивої, гоноровистої і черствої дочки ("Дідова дочка й бабина дочка", "Дванадцять місяців", "Золотий черевичок", "Калинова сопілка"). В цих поетичних народних історіях, піснях, прислів'ях, приказках як правило, перемагає добро, правда на боці працьовитих, чесних, сумлінних героїв.Пигадаймо українські народні пісні "Грицю, Грицю, до роботи", "Я в матері одна була", "Чи не той то Омелько", і ряд інших. В першій висміюється Гриць, якого важко заставити до роботи, бо завжди в нього є на це причина: "порвані чоботи"..., "ніженьки болять"..., то він "нездоров", то він "щось охрип"... Коли ж його просять їсти, то він спішить, аби першим сісти за стіл. В пісні "Чи не той то Омелько" народ їдко картає неробу і брехуна Омелька:
Він нажав півснопа,
Він нажав півснопа,
Та й хвалиться, що копа.
Він нажав цілий сніп,
Він нажав цілий сніп,
Та й говорить - десять кіп
тазовсім іншим стає Омелько, коли сідає обідати
А як сяде за обід,
А як сяде за обід,
Із Омелька ллється піт.
Українська народна педагогіка зберегла величезне число традицій, що стосується трудового виховання. В часи Київської Русі стали поширюватись збірники повчань, в яких були статті і вислови педагогічного характеру. Визначним літературним пам'ятником, який свідчить про високий рівень культури і розвитку педагогічної думки на Русі в час Київської держави є "Поученіє Володимира Мономаха дітям", де мудрий державний діяч турбується про те, щоб діти росли хоробрими, сміливими, відданими рідній землі, закликає їх не лінитися, а трудитися для цього.
Б) Із скарбів народної педагогіки черпали безцінний досвід трудового виховання дітей і підлітків Г.С.Сковорода, К.Д.Ушинський та Т.Г.Шевченко, О.В.Духнович, І.Я.Франко, В.О.Сухомлинський та багато інших.
К.Д.Ушинський підкреслював, що самовиховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя.