Про книгу і бібліотеку
Сотні років пройшло з того часу, коли в Москві було надруковано першу російську книжку. Зараз у нашій країні є тисячі друкарень. Більшість з них – це цілі книжкові фабрики, в яких є багато цехів. Рукопис книги перш за все потрапляє в набірний цех. Раніше тут працювали наборщики, які з свинцевих букв – літер складали слова, зі слів – рядки, з рядків – сторінки. Важко було набирати так всю книгу, витрачалося багато часу, фізичних сил.
І ось була винайдена складна, але дуже корисна машину 0 лінотип. На ній є клавіші з літерами, як у друкарській машинці. Робітник натискує лише потрібний клавіш, а машина сама знаходить відповідну букву, і ставить її в рядок.Поки в набірному цеху готують текст, в іншому працюють з малюнками для книги, спеціально підготовлені художниками. Робітники переносять на цинкові пластинки малюнки. Ці пластинки називаються кліше. З металевих рядків, які виготовили в набірному цеху, і з кліше збирають, або, як кажуть друкарі, верстають металеві сторінки. Потім ці сторінки надходять у друкарський цех. Спеціальні друкарські машини самі накладають на металеві сторінки тонкий шар фарби, аркуші паперу та роблять на них відбитки. Друкують машини дуже швидко і не одну, а зразу 16 сторінок.
Останній цех, в який потрапляє майбутня книга, - палітурний. У ньому тех. Працюють машини. Одні складають великі аркуші в зошити, інші зшивають їх у книгу, терті роблять обкладинки. Готові книги надходять до магазинів, бібліотек.
БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК
для учнів 7 класу
Тема уроків: “Читати все не варто, читати потрібно лише те, що відповідає на запитання, які вникають” (Л.М. Толстой).
(Як вибрати необхідну книгу. Бібліографія і анотація до книги).
Мета уроків: повідомити учням про вихідні дані книги; вчити орієнтуватися в бібліотеці; розвивати вміння вибирати необхідну книгу; виховувати любов до читання.
Методичні рекомендації до уроків.
Навчити учнів орієнтуватися у книжковому світі; вміти вибирати необхідну і цікаву книгу – це, мабуть, одне з перших завдань, що стоять і перед працівником бібліотеки, і перед учителем-словесником.
Важливо повідомити учням, що всередині книги, крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках – і шмуцтитул, і фронтиспіс. На титулі (титульній сторінці) вміщують назву книги, прізвище автора, художника, назву видавництва, місце і рік видання, вказують для кого Овна призначена. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу друкують анотацію – короткий зміст книги.
Шмуцтитул – це окремий аркуш у книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул розміщують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини).
Фронтиспіс – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це можу бути також і портрет автора або головного героя твору.
Є в книзі й вихідні дані. Це паспорт книги. Тут можна знайти ім'я та по батькові автора, його прізвище, прізвища видатних працівників, які доклали рук і вміння до створення книги (редактор, художній редактор, технічний редактор, коректор, відповідальний за випуск). Тут знайдемо, коли книжку здано до набору в друкарю, коректор, відповідальний за випуск). Тут знайдемо, коли книжку здано до набору в друкарню і коли її почали друкувати, який її форма, тираж та ціна, а також – адреса поліграфічного підприємства, де виготовляли книгу.
Анотація до книги, зазвичай, розміщується на звороті титула і слугує для попереднього ознайомлення читачів зі змістом книги. Іноді в анотації містяться елементи оцінки книги і короткі відомості про автора. Таким чином, анотація – це один із важливіших компонентів довідникового апарату книги.