Формування екологічної культури

Саме такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної культури в дітей .

Успіх екологічного виховання великою мірою залежить від врахування ряду педагогічних вимог.

У вчених – педагогів поки що не склалося єдиної думки в питанні, які саме умови сприяють ефективному засвоєнню дітями екологічних знань та вихованню їх на основі екологічної культури. На думку педагогів,

головною умовою успішного формування в дітей екологічної культури є вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю дітей у природному середовищі.

У психологічній та педагогічній літературі обґрунтовані загальні положення щодо процесів сприймання і засвоєння дітями знань, виховання дітей певного віку. Психологи відзначають, на різних етапах свого життя діти по різному усвідомлюють і сприймають навколишнє. До того ж кожен учень володіє йому одному притаманними особливостями пізнавальної діяльності, емоційного життя, волі характеру, поведінки. Кожна дитина потребує індивідуального підходу на основі вивчення і врахування психологічних особливостей формування його особистості.Тому для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті і вихованні дітей важливо брати до уваги як і вікові, так і індивідуальні особливості, риси характеру, ставлення до навчання, потреби і здібності кожної дитини. Лише за цієї умови вихователь зможе забезпечити свідоме і повноцінне сприйняття дитиною навчального матеріалу, вибрати у неї правильне відношення до навколишнього середовища, сформувати екологічну культуру.

ДНЗ відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання.

Вивчення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи

Це зокрема, такі вимоги:

-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних звязків;

-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей дітей;

-організація безпосередньої діяльності дітей по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільнокорисної праці;

-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;

-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

- єдність дій усього колективу ДНЗ в екологічному вихованню дітей.

Таким чином, екологічне виховання дітей має ряд специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу педагогічних вимог.

Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод екологічного виховання особливо серед дітей .

Основними методами екологічного виховання засобами народних традицій є наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти дітям інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних обєктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на присадковій ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо). При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні обєкти з раніше засвоєної і запамятовують. Користуючись цим методом, доводимо до свідомості діти зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.