Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі.
Навчання у першому класі, таким чином, створює належну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитини з англійською мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціаль¬ній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.
Проаналізовані фактори підтверджують слушність запровадження англійської мови, починаючи з другого кла¬су загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слу¬хова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В уч¬нів другого класу сформувалися навички свідомого опе¬рування рідною мовою, загальнонавчальні вміння і, на підміну від першокласників, вони володіють більшим колом понять, якими оперують на уроках.
Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють належне підґрунтя для сприйняття і засвоєння соціокультурної інформації, якою повинен бути насичений зміст навчання англійської мови, якщо останнє дійсно
спрямоване на оволодіння учнями міжкультурним іншо¬мовним спілкуванням.
Наше анкетування 420 молодших школярів показує, що дітям цього віку подобається англійська мова. Воші бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів, зустрічаючись з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками мозку, збільшується обсяг пізнавальне корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже новизна предметного змісту соціокультурної інформації є вагомим чинником інтенсифікації навчального процесу і підсилення розумового розвитку дитини.
Свого часу психологами було переконливо доведено, що так зване "механічне заучування" не с незаперечною особливістю молодшого шкільного віку. Воно з'явля¬ється лише тоді, коли учні не оволоділи прийомами осмисленого запам'ятовування матеріалу.
Дослідне навчання показує: насичення предметного змісту уроку іноземної мови соціокультурною інформа¬цією стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію уміння, активізуючи тим самим розумові здібності учнів, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування, рефлексії. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам'яті.
Важливим при цьому є й емоційний фактор, бо повно¬цінне формування соціокультурної компетенції школярів пов'язане за звичай із застосуванням автентичних матері¬алів: елементів фольклору, аудіозаписів діалогів у вико¬нанні зразкових дикторів, фрагментів автентичних мульт¬фільмів тощо. В молодших класах досить широко вико¬ристовують малі форми дитячого іншомовного фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці "малень¬кі шедеври", за образним визначенням дослідників, є важ¬ливим компонентом дитячої субкультури країн, мова яких вивчається, їх виразність і музичність завжди захоплює молодших школярів і викликає в них почуття великої естетичної насолоди, а також почуття співпричетності до іншого народу, яке досягається без особливих зусиль.
Поясненням цього феномена є ще одна вікова особливість. молодших школярів, помічена психологами й мето¬дистами: відсутність упереджень, негативних стерео¬типів щодо інших народів та їх країн. На відміну від дорослих і підлітків, діти внутрішньо схильні до міжкультурної комунікації. Психологічно вони готові виступати посередниками в руйнуванні культурних бар'єрів. З ог¬ляду на цей фактор випливає двоєдине завдання навчан¬ня іноземної мови в початкових класах: формувати куль¬турну толерантність учнів і створювати адекватні умови для набуття ними певного рівня міжкультурної іншо¬мовної компетенції.
Формуючись як особистість в оточенні сучасного багатомовного і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки і культуру мовлення. Тому навчання етикету носіїв виучуваної мови, па що вчителів орієнтує і нова Програма, має для учнів молодшого шкільного віку не тільки пізнавально-комунікативне, але й велике виховне значення. Підтвердимо це положення прикла¬дами правил поведінки, які пропонуються учням другого класу на початку вивчення англійської мови.
Запам'ятаємо такі правила поведінки.
• Однолітків, друзів, рідних можна вітати словами: Неllо. Ні.