Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрямки зарубіжної педагогіки
Система педагогічних наук— зв'язки та відношення, що скла¬лися в процесі історичного розвитку різних галузей педагогічних знань.
До педагогічних наук належать: загальна педагогіка, ві¬кова педагогіка, корекційна педагогіка, галузеві педагогіки.
Загальна педагогіка вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і освіти, дослід¬жує загальні проблеми навчально-виховного процесу.
Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих) досліджує закони та закономірнос¬ті виховання, навчання й освіти, організаційні форми й методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.
Корекційна педагогіка вивчає і розробляє питання ви¬ховання, навчання та освіти дітей з різними вадами: сур¬допедагогіка (навчання й виховання глухих і глухоні¬мих), тифлопедагогіка (навчання і виховання сліпих і слабкозорих), олігофренопедагогіка (навчання й вихован¬ня розумово відсталих і дітей із затримками розумового розвитку), логопедія (навчання і виховання дітей з по¬рушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (пе¬ревиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).
Галузеві педагогіки — військова, спортивна, вищої школи, профтехосвіти та ін. Серед галузей педагогіки, зосереджених на педагогічних проблемах дорослих, швидко розвивається педагогіка вищої школи, яка роз¬криває закономірності навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти, специфічні проблеми здобуття вищої освіти.
До системи педагогічних наук належить також історія педагогіки і школи, що вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти в різні історичні епохи.
Окрема група педагогічних наук — часткові, або пред¬метні, методики, предметом дослідження яких є законо¬мірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів.
Наприкінці XX ст. намітився стрімкий розвиток соці¬альної педагогіки як галузі, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інсти¬тутах, а також соціальне орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соці¬альних служб, які сприяють формуванню соціальної ак¬тивності дітей та молоді в процесі розв'язання суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.
Науково-теоретичну структуру соціальної педагогіки становлять: агогіка — наука про вивчення проблеми запо¬бігання відхиленням у поведінці дітей та підлітків; герогіка — наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку; андрагогіка — наука про освіту та виховання людини впродовж усього її життя; віктимологія — нау¬ка про різні категорії людей, які стали жертвами неспри¬ятливих умов соціальної організації та насильства.
Оскільки до розв'язання проблем виховання особисто¬сті причетні різні науки, педагогіка тісно пов'язана з ними,
Міжпредметні зв'язки педагогіки — зв'язки ледаголки з інши¬ми науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, яви¬ща і процеси.
Педагогіка пов'язана з філософією (етикою), соціоло¬гією, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гі¬гієною людини та з іншими науками.
Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію за¬гальних закономірностей людського буття і мислення, на¬дають оперативну інформацію про зміни в науці та сус¬пільстві, коригуючи спрямованість виховання. Психоло¬гія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів, які спричи¬няють зміни у її внутрішньому світі та поведінці. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ пси¬хології. Анатомія і фізіологія людини — база для розумін¬ня біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку й функціонування органів чуттів, опорно-рухового апара¬ту, серцево-судинної та дихальної систем.