Підготовка вчителя до уроку

Успіх уроку значною мірою залежить від підготовки до нього вчителя. Така підготовка складається з двох етапів: попереднього і безпосереднього.

Попередня підготовка до уроку

Передбачає вивчення навчальної програми; її поясню¬вальної записки, змісту самої програми, усвідомлення ме¬ти і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і зав¬дань, які вирішує кожна тема. Учитель знайомиться з під¬ручником, навчальними посібниками, зі спеціальною, пе¬дагогічною і методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів, аналізує власний досвід. Він має знати, що учні вивчали з цього предмета в попередніх класах і що вивчатимуть у наступних. Для здійснення міжпредметних зв'язків треба орієнтуватися в змісті суміжних нав¬чальних дисциплін.

Перед початком навчального року вчитель трохи тверезіє, далі розподіляє час на вивчення всіх тем програми, визначаючи відповідні ка¬лендарні терміни з урахуванням кількості тижневих годин, відведених на цей предмет навчальним планом і розкладом занять. Розподілена таким чином навчальна програма є ка¬лендарним планом роботи вчителя з предмета.

До початку вивчення розділу або великої теми він пла¬нує систему уроків (тематичне планування), що забезпечує логіку вивчення змісту матеріалу, формування вмінь і на¬вичок в учнів. Плануючи роботу з конкретної теми, вчи¬тель визначає її місце в системі курсу. Водночас продумує, які нові ідеї, поняття, вміння, навички треба сформувати в учнів у процесі вивчення цієї теми; які знання із вивче¬них раніше розділів програми слід використати, щоб уч¬ні добре зрозуміли новий матеріал і включили його до сис¬теми своїх знань; до яких питань, що вивчалися раніше, варто повернутися, щоб за допомогою нового матеріалу краще з'ясувати їх; які практичні роботи учнів внести до плану і як пов'язати теорію з практикою, які передбачи¬ти екскурсії; як встановити зв'язки з іншими навчальни¬ми предметами; які нові знання має повідомити вчитель, а які учні засвоять самостійно; які тренувальні вправи і творчі роботи запропонувати учням; як контролювати ро¬боту й організувати самоконтроль учнів; де, з якою метою і як застосовувати варіанти завдань; у яких частинах ро¬боти з теми і якими засобами вплинути на емоційні пере¬живання школярів; як завершити роботу з теми і домогтися, щоб усі учні повноцінно засвоїли передбачені програ¬мою знання, а також набули відповідних умінь та нави¬чок.

Під час попередньої підготовки до уроку вчитель пови¬нен ознайомитися не лише з підручниками і посібниками, а й переглянути навчальні діафільми та кінофільми, про¬слухати звукові посібники та ін. Значну увагу слід звер¬нути на матеріальне забезпечення практичних і лаборатор¬них занять. За відсутності необхідного обладнання його слід придбати або виготовити.

Важливе питання попередньої підготовки до навчаль¬ного процесу в конкретному класі — вивчення стилю вик¬ладання у ньому інших вчителів, ознайомлення з особли¬востями учнів, їх ставленням до навчання, до навчальних предметів і до вчителів, що допомагає швидше орієнтува¬тися в обстановці, знаходити правильні виходи з можли¬вих ситуацій.

Така загальна підготовленість дає змогу вчителю про¬дуктивніше готуватися до безпосереднього конкретного уроку. Недарма В. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя.

Безпосередня підготовка до уроку

Потребує глибокого продумування кожного його струк¬турного елемента і може відбуватися в такій послідовно¬сті:

Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня — домогтися міцного засвоєння знань, фор¬мування практичних умінь і навичок з конкретного нав¬чального матеріалу; розвиваюча — розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву мислення, спостережливість, актив¬ність і самостійність учнів, прищепити їм способи пізна¬вальної діяльності та ін.; виховна — сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню колек¬тиву класу.

Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Оп¬рацьовуючи програму, підручник і посібники, визначають провідні положення та ідеї і практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутріпредметні та міжпредметні зв'язки, підібрати нові факти, приклади для напов¬нення теми новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал, сприяти формуванню нави¬чок практичної роботи, розвивати інтереси і здібності учнів.