ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
У процесі традиційного пояснення виучуваного матеріалу доречно практикувати розкриття історичних аспектів проблеми. Так, ознайомлюючи учнів з буквами й звуками, подаю учням деякі історичні відомості.
Слово ”буква” прийшло в усі слов’янські мови від німців. У них воно означало “букове дерево” , а також “дощечку з дерева, призначену для писання”. У нас спочатку слово “буки” було назвою літери “Б”, а потім назвою будь-якої літери”.
Розділ мовознавства, який ми зараз називаємо фонетикою (звуки мови) у старих граматиках української мови називався “звучня”.
У цих же граматиках голосні звуки іменувалися “голосівками”, а приголосні – “шелестівками”.
Київська Русь була держав юз розвиненою писемністю. Про це свідчить цікавий історичний факт. Коли донька Ярослава Мудрого виходила заміж за французького короля Генріха І (1048 рік), потрібно було у документі про одруження поставити свій підпис. Анна гарними кириличними літерами написала “Анна Реґіна”, що означало “Анна королева”, а Генріх І поставив хрестик, бо був неписьменний.
У старих граматиках української мови незвичними були деякі назви розділових знаків, зокрема: потайник (?), окличник (!), середник (;), запинка (,), пружка (-), наводові знаки (“”).
Значно активізує пізнавальну діяльність учнів цифровий матеріал, який свідчить про вагомість предмета розмови на уроці, є базою для порівняння, узагальнення виучуваного, підкреслення його значущості.
Кількість букв у різних алфавітах різна. У російському алфавіті 33 букви, в англійському – 26, в українському – 33. У гавайській мові нараховується всього 6 букв на позначення голосних звуків, 5 – на позначення приголосних. Слова в основному односкладові. Однак стверджують, що вивчити її важче, ніж японську та китайську, разом узяті.
З якою швидкістю людина може писати? Виявляється, що у звичайних умовах швидкість письма дорослої людини становить 15-20 слів за хвилину, а з допомогою стенографії – понад 100.
Звичайно, справа не лише в кількості написаних букв чи слів. Варто, насамперед, не забувати, що написане нами може прочитати інша людина, тому воно має бути чітким, охайним і – ввічливим.
Скільки у нашій мові префіксів чи суфіксів? Виявляється, цього точно не знає ніхто. Вчені називають кілька десятків (понад 50) префіксів і близько 300 суфіксів.
Слова української мови різняться кількісно і якісно. В одинадцятитомному “Словнику української мови” найбільше слів на літеру “П” –а ж 30 тисяч. А на літеру “Й” – найменше, лише – 40.
З метою збагачення уроку інтелектуальними почуттями доречно використовувати відомості з порівняльного мовознавства. Це розвиватиме в учнів інтерес домов інших народів, збагачуватиме їхні знання.Наприклад, кількість відмінків у різних мовах неоднакова – від 2(мова марахті в Індії) до 48 (ва табасаранській мові Дагестану). А болгари вже з давніх-давен не вживають відмінкових закінчень. У них один відмінок, а роль розрізнювачів відмінкових форм виконують прийменники. У німців і французів таку роль виконують артиклі. Отже, кожна мова використовує ті засоби, які є в її розпорядження, але всі ці засоби придатні для висловлення думки.
Англійців, коли “придумували” свою мову, були значно “розумнішими” за інші народи. У них жіночий або чоловічий рід мають лише живі істоти, а всі інші іменники належать до середнього роду.
В Іспанії окличні та запитальні знаки ставляться е лише в кінці відповідних речень, а й на початку. Тамтешні педагоги вважають, що це допоможе учням одразу зорієнтуватися, з якого інтонацією читати речення. Причому, на початку розділовий знак ставиться у перевернутому вигляді, а в кінці – нормально.
Створенню емоційно-інтелектуального фону уроку сприяє розкриття “етилюлогії того чи іншого слова”, що дає змогу встановлювати асоціативні зв’язки між далекими на перший погляд предметами чи явищами. Спонукує учнів шукати глибші зв’язки між окремими реаліями.