Педагогічний такт та етика вчителя ЗОШ

критично ставитись до себе, бути чуйним до учнів і навколишніх людей.

Психологи встановили залежність між психічним станом вчителя, з одного боку, і його здібністю бути тактовним під час уроку — з другого. Емоційна збудливість ускладнює встановлення ділового контакту і може викликати порушення такту. І навпаки, емоційне пожвавлення і спокійна врівноваженість являють собою дуже сприятливу передумову для такту .

Нетактовність учителя є результатом багатьох причин, що пов'язані з його невмінням зрозуміти іншу людину, поставити себе на її місце, уявити її думки та почуття.

Найпоширенішими формами нетактовності є;

а)завдавання душевних ран людям шляхом підриву їхнього авторитету, створення атмосфери непорозуміння, відчуження і неприязні в межах формальної правильності;

б)застосування будь-яких засобів впливу на учня як наслідок безсилля вчителя, його невміння використати доцільніші, моральні методи;

в)формальний підхід до учня, нерозуміння мотивів його дій,

необґрунтована оцінка вчинків;

г)будь-які дії, що пов'язані з виявом неприязні до учня,наслідком чого є неправильні вчинки дітей. Н. К. Крупська, говорячи

про нетактовність учителя щодо учнів, писала, що немає більшого

злочину, як підшивати діям дітей погані мотиви;

д)однобічність оцінки вчинку, небажання осмислити дії.

Розділ 2. Дослідження рівнів.

2.1. Педагогічна майстерність майбутнього вчителя.

Зараз багато говорять про педагогічну майстерність. І це закономірно.

Отже, педагогічна майстерність того ЧИ іншого вчителя ніби вичерпується його ідейністю, знаннями і методичною підготовкою. І це було б так, коли б знання й моральні норми механічно переливалися з голови вчителя в голови учнів. Але, як відомо, навчально-виховний процес — справа не тільки одного вчителя. Цей процес двосторонній. У ньому беруть участь і вчителі, і учні.

Педагогічна майстерність — це не тільки висока і всебічна загальна й методична освіченість учителя, а й уміння добитися, щоб колене його слово дійшло до учнів, було повністю ними сприйняте, пережите і засвоєне. А досягти цього, не володіючи педагогічним тактом, учитель не зможе, «хоч би як вивчав він теорію педагогіки» (К. Д. Ушинський). Коли говорити про педагогічний талант, про педагогічне мистецтво, то, мабуть, насамперед треба мати на увазі вміння підійти до дітей, уміння встановити з ними контакт. Не кожному це вдається.

Грубість і педагогічна майстерність — поняття несумісні. Звичайно, безтактний учитель може добре викласти програмний матеріал, але оволодіти думками і почуттями учнів він не зможе. Для цього потрібний педагогічний такт. Та й, крім того, майстер педагогічної справи повинен збагачувати пам'ять і досвід учнів відповідними знаннями, формувати в них необхідні моральні якості, має бути не тільки хорошим викладачем програмного матеріалу, а й добрим вихователем учнів. Це загальновідоме положення, але ми не завжди виходимо з нього в оцінці роботи вчителя.

Майстерністьвияв найвищої форми активності особистості вчителя у професійній діяльності, активності, що ґрунтується на гуманізмі і розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання.