Формування в учнів трудової культури засобами народознавства
Розділ І.
а) Уся народна педагогіка грунтується на праці, як першооснові життя суспільства. Про це свідчать прислів'я, пісні, крилаті слова, казки, приказки, ігри. Народ опоетизував працю, надав їй природньої ваги в житті.
"Щоб людиною стати, треба працювати".
"Без праці нема життя і собаці".
"Без трудів не їстимеш пирогів".
"Вперта праця все перемагає".
"Де ліниво працюється, там пожитку не чується".
"Землю прикрашає сонце, а людину - праця".
"Як вмієш робити, навчишся як жити".
В казках народ вшановує людей, які своєю наполегливістю завжди піднімаються вище нероб, лінивих, тих, що живуть чужою працею, та ще й насміхаються з роботящих. В казках народ завжди з повагою ставиться до чесних, працьовитих, і ненавидить лінивих і брехливих ("Дідова дочка й бабина дочка", "Дідова дочка і золота яблунька", "Хлібороб", "Як чоловік кішку вчив працювати".
"В казках скромна, працьовита, доброзичлива і чесна дідова дочка мусить терпіти поневіряння і приниження з боку бездумної, черствої мачухи та її лінивої, гоноровистої і черствої дочки ("Дідова дочка й бабина дочка", "Дванадцять місяців", "Золотий черевичок", "Калинова сопілка"). В цих поетичних народних історіях, піснях, прислів'ях, приказках як правило, перемагає добро, правда на боці працьовитих, чесних, сумлінних героїв.Пигадаймо українські народні пісні "Грицю, Грицю, до роботи", "Я в матері одна була", "Чи не той то Омелько", і ряд інших. В першій висміюється Гриць, якого важко заставити до роботи, бо завжди в нього є на це причина: "порвані чоботи"..., "ніженьки болять"..., то він "нездоров", то він "щось охрип"... Коли ж його просять їсти, то він спішить, аби першим сісти за стіл. В пісні "Чи не той то Омелько" народ їдко картає неробу і брехуна Омелька:
Він нажав півснопа,
Він нажав півснопа,
Та й хвалиться, що копа.
Він нажав цілий сніп,
Він нажав цілий сніп,
Та й говорить - десять кіп
тазовсім іншим стає Омелько, коли сідає обідати
А як сяде за обід,
А як сяде за обід,
Із Омелька ллється піт.