Способи та форми вихованняя творчого мислення на прикладі досвіду педагога-новатора Лисенкової С. Н.

Вступ

Здатність до творчого мислення ознака людини обдарованої і талановитої, здібної створити щось власне, щось нове, побачити те, що не побачив ніхто інший. Але ж чи багато серед нас людей насправді талановитих? Як стверджують дослідники, лише 2% людей надзвичайно й 15-20% людей помірно талановиті від народження, завдяки спадковості. А талант, як відомо, є основою творчого мислення. Проте, на думку С.Т.Шацького, зачатки творчої сили є майже в усіх…, потрібно лише створити сприятливі умови для їхнього розіитку.

Мислення – це опосередковане та узагальнене сприйняття людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в іхніх істотних властивостях, зв’язках та відносинах. Мислення починає свій розвиток в процесі взаємодії дитини з усім, що її оточує. Розвиток мислення створює внутрішні умови для засвоєння знань та навичок, виховання розумових та творчииих здібностей. Деякі дослідники навіть доводять, що не можна розмежовувати поняття мислення й мислення творче. Бо сам процес мислення однієї людини настільки своєрідний загадковий, відмінний від мислення іншої людини, що завжди є актом творчим, не зважаючи на його результати та наслідки. Інші спеціалісти в цій галузі вважають, що обов’язковими ознаками творчого мислення є оригінальні виснови, настандартні відповіді, швидкість та доцільність дій, здатність висунути нові ідеї та гіпотези, здатність до спілкування, усвідомлення свого мислення, ефективність використання колишнього досвіду, критичне ставлення, самостійність мислення, стійкість та глибина знань, вміння абстрагуватися та встановлювати нові зв’язки та співвідношення між об’єктами. Здатність до творчого мислення формується та розвивається протягом усього життя людини, але найефективніше та найбурхливіше проходить цей розвиток у дитячому віці. При цьому визначну роль може відігравати школа (як ще 200 років тому писав Дантон “Після хліба для людей найголовніше – школа”). Саме в школі формується особистість, мала дитина перетворюється на самостійну та дорослу людину, якій потрібно знайти себе, визначити своє місце в світі, що неможливо без творчого мислення.

А. М. Матюшкін писав, що виховувати творче мислення в процесі навчання означає забеспечиити можливість творчого засвоєння знань у складних, проблемних ситуаціях, які характерезуються розкриттям все більш загальних закономірностей і більшими можливостями переходу від вже засвоєних до нових знань. Розвинути, виховати в дітей творче мислення – завдання кожного педагога, при цьому особливо вражаючим є досвід педагогів-новаторів. Вони, впроваджуючи нові, нестандартні методи навчання, роблять неймовірне – прищеплюють дітям жадобу знань, насаджують в них зернята творчості, а в результаті отримують розумних, талановитих учнів, які люблять навчатися, прагнуть нових знань, збібні до творчого мислення, творчої діяльності. Один з таких педагогів-новаторів, Лисенкова Софія Миколаївна, працює в молодшій школі вже близько 40 років.

Особливості виховання творчого мислення дітей молодшого шкільного віку

Молодший шкільний вік – важливий етап виховання творчого мислення дитини. Але у пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку. І тут особливу увагу потрібно звернути на такі моменти:

1.Організувати спостереження. Молодші школярі “дивляться”, але “не бачуть”. Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить роботу оригінальною.

2.Стимулювати творчу уяву. Діти 6-9 років яскраво сприймають світ, для них характерна особлива емоційність уяви. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте, пережите, допомогти віднайти зв’язки, відношення між явищами та предметами, і тим самим закласти основи творчого мислення.

3.Розвинути потребу творчості. Створити атмосферу пристижності творчого поцесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та спрямувати її на творчість: запропонувати придумати риму, загадку, казку, самостійно віднайти щонебудь цікаве у природі тощо.

4.Підтримувати позитивні емоції. Відомо, що діти молодшого шкільного віку сильно цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому завдання педагога – дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.

5.Виховувати вольові риси характеру. У творчому процесі, а зокрема у творчому мисленні, важливу роль відіграють такі вольові риси характеру як самостійність, сміливість, наполеглевість, цілеспрямованість, рішучість, здатність піти на ризик. За словами відомого педагога А. С. Макаренко: “відмова від ризику означає відмову від творчості”. Одним з ефективних засобів виховання вольових рис характеру можуть бути різноманітні ігри.6.Будь-який вид діяльності повинен містити елементи творчості. Для того, щоб здатність до творчого мислення не залишалася лише в пасивному стані, щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати творчість. Таким двигуном можуть стати гуртки, конкурси, олімпіади, змагання тощо.