Cтановище дiтей та молодi в зарубiжних краiнах

“Статті 34 та 35 зазначеного документу розцінюють комерційну експлуатацію дітей і підлітків як злочин” [10;9].

Конвенція містить перелік прав дитини, серед яких є, зокрема, такі:

-всі діти мають право на любов і спілкування;

-всі діти мають право на належне харчування;

-всі діти мають право на гру;

-жодна дитина не повинна бути примушеною до праці;

-жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни;

-всі діти є рівними;

-всі діти мають право на навчання;

-всі діти мають право на медичне обслуговування;

-жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена;

-жодна дитина не повинна бути об”єктом сексуальних посягань;

-діти можуть зустрічатися з ким бажають;-перевага надається дітям без сімей;

-перевага надається дітям-інвалідам;

-діти можуть обирати свою власну релігію;

-діти мають право на інформацію;

-перевага надається дітям-біженцям;

-перевага надається дітям-біженцям;

-перевага надається дітям, що перебувають у конфлікті з законом;

-діти можуть виражати свої думки.

Крім переліку прав дитини Конвенція містить також всеохопний виклад тих зобов’язань, які держави готові визнати по відношенннню до дітей. Ці зобов’язання можуть мати прямий характер (наприклад, забезпечення навчальними засобами і належне виконання судочинства щодо неповнолітніх) або непрямий (надання можливості батькам, багатодітним сім’ям чи опікунам виконувати свою першочергову роль та обов’язки з піклування та охорони дітей тощо).

На середину вересня 1997 року Конвенцію про права дитини ратифікувала 191 держава. Зараз залишається лише дві країни (США та Сомалі), що не ратифікували цей міжнародний документ.

Важливими міжнародно-правовими актами, спрямованими на захист інтересів дітей, є прийняті в 1990 році Всесвітня декларація про забезпечення про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей та План дій щодо її здійснення. Ці документи стали результатом роботи світових лідерів, що взяли участь у Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей. В названій декларації вони взяли на себе зобов’язання приділяти першорядну увагу правам дітей. План дій містить 7 основних та 20 допоміжних завдань із здійснення Декларації. “головна мета в області харчування – скорочення серйозною і помірної недовгодованості серед дітей віком до п’яти років наполовину від рівня 1990 р. Сім допоміжних завдань такі :