Комплексна підготовка виробництва до заміни продукції (технології)
Нормалізація – це використання в конструкціях відомих і раніше розроблених деталей нормальній – болти, гайки, шайби, шпильки, винти – які в широкому асортименті виготовляються по інших заводах або в власних цехах підприємства.
Типізація технологічних процесів – це використання типових технологічних процесів, які освоєні раніше.
Застосування автоматики і електроніки скорочує затрати на підготовку виробництва, знижує трудомісткість і дає змогу підприємству в найкоротші строки вийти на ринок з комерційною конкурентноспроможною продукцією.
Необхідний етап підготовки виробництва являється освоєння нової продукції, яка являє собою сукупність різних процесів і робіт, в процесі яких здійснюється перевірка і відробка конструкцій і технлогій до встановлення типічних вимог, освоєння нових форм організації виробництва. Під час освоєння нової продукції досягаються планові об’єми виробництва, застосовуються намічені економічні показники і техніко – економічні параметри нової продукції.
Період освоєння нової продукції починається з виготовлення дослідного зразку і завершується серійним виробництвом продукції.
Періоди освоєння нової продукції:
1) перевірка нової конструкції – це сукупність робіт по перевірці, наладці і доведення конструкції виробу і технології її виготовлення до вимог, зафіксованих в технологічній документації з внесенням необхідних змін і уточнень;
2) наладка виробництва – це перехід від дослідного зразка до серійного виробництва. В цей період проводиться робота по стабілізації виробництва і праці;
3) в період досягнення проектних економічних показників виконуються роботи зв’язані з доведенням норм розходу матеріальних ресурсів, трудомісткості, с/в до проектного рівня за рахунок кваліфікації працівників, зниження витрат від браку.
В процесі освоєння випуску нових видів продукції є три види освоєння:
Технічне освоєння – початком являється отримання виробничими підрозділами технічної документації і дослідного зразка одночасно з завданням приступити до промислового виготовлення.
Закінчення - досягнення технічних параметрів конструкції, визначеної стандартами або технічними умовами.
Виробниче освоєння – здійснюється в процесі наладки виробництва і закінчується в умовах, коли всі виробничі ланки підприємства забезпечують виконання встановлених об’ємів випуску продукції при заданій якості і необхідній стійкості виробництва.
Економічне освоєння нової продукції – це досягнення основних проектних економічних показників. Затрати на виробництво перших виробів в декілька раз перевищують затрати на серійну партію продукції. Дальше проходить різке зниження затрат. З часом темпи зниження уповільнюються і стають незначними.
Характер наростання витрат ОА – розходи на конструкторську підготовку до точки РКПП на технологічну підготовку, яка додається до попередньої РКТ і організаційна підготовка сумується до двох попередніх РТПП. В результаті повного і високоякісного проведення підготовки виробництва і відносно невисокої початкової собівартості починається освоєння. Зниження собівартості іде по пологій кривій КОС і планова собівартість точка Е досягається відносно швидко, період освоєння DE.
При неправельній організації і підготовці виробництва має місце передчасне освоєння нової продукції точка С. Підготовка ще повністю не завершена, а вже має місце передчасне освоєння. На початку собівартість S’ вища від собівартості S крім того проходить різьке коливання собівартості. Крива освоєння К’ОС. Планова собівартість досягається не в точці Е, а пізніше. Період освоєння розтягується і він рівний СР. При переході на випуск виробів існує дві основні форми: