Крісло з елементами гуцульської народної різьби
В художньому оздобленні предметів частіше вживається інкрустація перламутром, кольоровим металом, бісером, різними породами дерева. Пізніше для цієї ж мети почали застосовувати різноколірний каучук і фарбоване дерево. Помітно ускладнюється рисунок орнаментальних мотивів і цілих композицій.Часом перенасичення декором призводило до втрати природної фактури деревини. Орнаментальні мотиви, що виконуються інкрустацією, нерідко своїм зовнішнім блиском і мерехтінням відвертають увагу від прекрасно виконаних мотивів чистої різьби.
Потягом до надмірної декоративності тяжіли іноді навіть визначні річківські майстри. Зокрема, це помітно у виробах визначного майстра Марка Мегединюка, чия творчість мала вирішальний вплив на формування стильових особливостей усієї річківської школи. До речі, із багатої спадщини цього майстра до нас дійшло тільки кілька виробів. Це скринька і барильце виконані в 1904 році. Оздоблені орнаментом, бісером та кольоровим металом з елементами гравірування та карбування. Ці роботи зберігаються в музеї Косівського технікуму. Крім того у Львівському музеї етнографії і художнього промислу знаходяться гуцульські цимбали роботи М.Мегединюка. Відомо також, що художні вироби М.Мегединюка експонувались у свій час у Відні, Празі, Бухаресті в 1906 році, Чернівцях 1908 р., Одесі 1912 р., і були відзначені золотими і срібними медалями.
Почин Марка Мегединюка продовжили інші різьбярі Річки. Немалу частку в загальний розвиток різьби по дереву вніс Яків Тонюк.
Яків Тонюк (1903-1957 рр.) продовжував традиції попередників, але багато свого часу витрачав на розробку нових елементів, багато нового вніс в розвиток різьби по дереву. Свої роботи (рахви, шкатулки, рамки, альбоми) виконував в техніці інкрустації і порівняно з малим використанням сухої різьби. Роботи Якова експонувались в містах України та за рубежем. Майстер був нагороджений дипломами і медалями.
Творчий шлях батька продовжив син Василь Якович. Народився Василь Тонюк в 1928 р. Вчився різьби по дереву у свого батька з десяти років. Навчався в річківській початковій школі і закінчив три класи в 1939 році. В 1970 році закінчив середню вечірню школу в с.Річка. На роботу поступив в артіль "Гуцульщина" в 1945 році. В 1962 році перейшов працювати в художні майстерні м.Косова де і зараз працює.
В члени Спілки художників поступив в 1962 р. Брав участь у виставках:
- 1954 році. Присвяченій 300-річчю Возз'єднання України з Росією (м.Київ).
- 1958 році. Учасник виставки народного мистецтва (м.Ліль, Франція).
- 1958 році. Учасник виставки народного мистецтва (м.Софія). Виставив роботи: баклаги, цукорниці, ракви, тарелі, бочечки для вина, сервізи.
- 1959 році. Виставка народного мистецтва (м.Улан-Батор, Монголія).
- 1961 році. Виставка до 100-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка /тематична ваза/.
-1963 році. Виставка народного декоративного мистецтва (м.Київ)
/ тарілка з зіркою, намисто, перстені /.
- 1964 році. Виставка присвячена 150-річчю з дня народженняТ.Г.Шевченка.
Василь Якович Тонюк з великим захопленням, творчим вогником працює в даний час. Його твори сповнені народними традиціями ще довго будуть служити зразком для інших майстрів.
Художня обробка дерева - найдавніший вид декоративно-прикладного мистецтва. Виготовлення оригінальних виробів з дерева різноманітного функціонального призначення. За формотворчими техніками художнє деревообробництво поділяється на відповідні галузі: бондарство, деревообробне токарство, столярство та декоративне різьблення.
Матеріали. Деревина з давніх часів була улюбленим і цінним матеріалом. Вона міцна й пружна, має невелику питому вагу. Барвники, оліфа й лаки надійно захищають дерев'яні вироби від води і водночас посилюють декоративне звучання текстури. Глибоке розуміння й знання властивостей деревини та інших матеріалів в усі часи залишалися незмінною основою народного мистецтва.