Гуцульська вишивка інтер'єрного призначення

Тонкими голками вишивають на марнізеті, батисті, крепдешині і тонкому полотні, середніми за довжиною і товщиною - на лляних та бавовняних тканинах; товстими - на грубій тканині, зокрема на вовні.

Нитки. Для вишивання використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, лляні, шовкові, синтетичні, шерстяні, штапельні. Найчастіше використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, лляні, шовкові, синтетичні, шерстяні.

Найчастіше вишивають нитками "муліне". Муліне краще зберігати в косах. Кожний моток розрізають в одному місці і сплітають пасмами між собою. При такому зберіганні із коси можна витягувати будь-яку кількість ниток. Якщо ж після вишивання залишалася частина невикористаної нитки, то її намотують у поперек коси і пізніше використовують.

Наперсток. Наперсток потрібно добирати точно за розміром середнього пальця правої руки так, щоб він і не був великий і не стискував пальця. Найкращими є наперстки, виготовлені з нержавіючої сталі. Спочатку при використанні наперстка відчувається певна незручність у руках пальців, але з часом це відчуття минає. З товстою тканиною рекомендується працювати тільки з наперстком.

Ножниці. Вишивальниця повинна мати в своєму вжитку три пари ножниць - для розкрою тканини; середніх розмірів - для обрізування кінців ниток та маленькі, які особливо потрібні при вишиванні з вирізуванням. Леза ножниць мають щільно змикатися і бути гостро наточеними.

За ними вишитий виріб повинен відповідати затвердженому еталонному зразку, тобто бути виконаним акуратно і технічно правильно, з гармонійним поєднанням кольорів.

У вишитих виробах не повинно бути вузлів, кінців, петель з ниток, великих переходів вишивальної нитки з виворітного боку, стягування тканин голкою. Не повинно бути також довишивання елемента узору ниткою іншого кольору, недовишитих елементів малюнка. Невідповідності тканини вишивальній нитці і навпаки, неоднакових малюнків вишивки на куток коміра в чоловічих сорочках "гуцулка", "чумачка", "українка" та в жіночих блузках з коміром, деформацій узору внаслідок неправильного рахунку ниток.

Краї скатертини, серветок, рушників, панно тощо повинні мати рубець підгину однакової ширини. Обробляють їх на машині або вручну ажурним швом зигзаг, ретязем, плахтовим?? швом, гладдю тощо. Для всіх виробів ширина плахтового шва 0,5 см, ширина внутрішнього підгину 0,3... 0,4 см. На 1 см машинної строчки повинно бути 5-6 стібків, 3-5 ажурних стібків (мережки), 2,5 - 3,0 тамбурних.

Усі вишиті вироби потрібно обробляти крохмальним розчином і прасувати.

Асортимент вишитих виробів у наш час все більше виходить у побут, адже вишивка є найбільш поширеним видом оформлення речей і невід'ємною частиною задоволення естетичних потреб людини.

За призначенням вишиті вироби поділяють на:

1 група: столова білизна - скатерки, серветки різного призначення.

Доріжки бувають розмірами : 36 х 60, 45 х 70, 50 х 90, 60 х 110 см.

З двох сторін їх обробляють дзюбчиками, під рубцем вишивають ретязь. Вишивку на доріжці розміщують на краях окремими фігурками або суцільною смугою. Посередині доріжки розміщують орнамент. Кольорове вирішення буде залежати від орнаменту і техніки вишивки.

Серветки мають розміри 28 х 28 , 36 х 36 , 45 х 45, 51 х 51, 60 х 60 см.

Вишивають також серветки-комплекти - доріжка і шість або дванадцять серветок. Розміри доріжки 36 х 60, 45 х 70, 50 х 90, 60 х 110 см.

Серветки під склянки мають розмір 20 х 20 см, а серветки на таці - 30 х 50, 36 х 50, 40 х 46 см.

Орнамент серветки розміщений по краях, а серветки по середині. На доріжці та на салфетці є багата гама кольорів.