Доповідь

В завданні 2 виявлявся рівень успішності зображення при малюванні з натури. Учням пропонувалось найбільш повно і правильно намалювати спортивну сумку.

При аналізі малюнків учнів враховувалось дотримання пропорцій, зображення дрібних деталей спортивної сумки, а також правильне використання кольору.

В завданні 3 визначалось, в якій мірі розумові відсталі учні здатні зображувати фігуру людини спереду. При аналізі малюнків враховувались правильна передача частин тіла людської фігури, наявність основних частин обличчя на малюнку, зображення окремих деталей одягу.

Кількісний і якісний аналіз малюнків учнів третіх класів допоміжної школи дозволяє зробити висновок, що образотворча діяльність розумово-відсталих дітей відрізняється своєрідністю. Спостерігається стереотипність і схематичність малюнків, статичність зображень, порушення просторової орієнтації і композиції малюнка. На всіх етапах зображення фігури людини розумово відсталими школярами воно в переважній більшості випадків продовжує залишатися контурним, іноді силуетним.

Більшість учнів неправильно відтворюють пропорції предметів, невірно відображають колір і співвідношення кольорів зображуваних об’єктів.

З метою підвищення ефективності корекційної роботи важливо враховувати своєрідність малювання розумово відсталих штрихів. При цьому особливої уваги на уроках тематичного малювання заслуговують наступні моменти:1)Щоб запобігти примітивізму, необхідно виконувати вправи, які сприяють збагаченню простіших схематичних зображень окремими деталями, порівнянню предмета з його зображенням.

2)Для подолання стереотипності, так і статичності зображень важливо навчити дітей зображувати фігури в русі, предмети в різних положеннях.

3)Щоб запобігти механічному і графічному перечисленню предметів, важливе своєчасне навчання навичок елементарної композиції. Необхідно приділяти увагу взаємозв’язку предметів і навчити дітей усвідомлено організовувати зображення на площині аркуша.

4)Велика увага повинна приділятися питанням кольору (розрізнення кольорів, змішування фарб, адекватність передачі кольорів предметів) і формуванню графічної діяльності з врахуванням особливостей моторної сфери дітей.

Ці положення враховувались нами при розробці експериментального навчання, завданням якого є визначення найбільш ефективних шляхів формування у розумово відсталих школярів, умінь сюжетного малювання.

Теоретичним фундаментом експериментального навчання стали дослідження вчених-методистів (І.І.Будницька, Т.Н.Головіна, І.А.Грошенков, В.С.Кузін, Н.Н.Ростовцев, К.В.Щербакова та інших).

На уроках тематичного малювання в експериментальному класі навчання здійснювалось в таких напрямах:

-збагачення уявлень дітей, розвиток мови в образотворчій діяльності;

-навчання зображення елементів композиції (окремих предметів, людей), спостереження натури;

-вирішення композиційних завдань (обговорення, виділення основних дійових осіб, побудови композиції картини, малювання сюжету).

В навчанні за темою проводилось два уроки.

На першому уроці проходило збагачення уявлень учнів, вони вправлялись в розвитку зорової і рухової координації, навчались раціональному зображенню окремих предметів.