Ю.А.Корчак-Чепуркiвський - статист
Україна в минулому і в сьогоденні славиться своїми вченими. Не є виключенням в цьому і така наука як статистика. Щоправда багато хто з істориків відносить українських вчених до російських і у такий спосіб намагається зменшити роль України у продукуванні видатних вчених, однак в даному рефераті ставлю перед собою мету висвітлити долю одного з українських видатних вчених – Юрія Корчака-Чепурківського, який у важкі радянські часи займався статистикою та демографією.
Цього року виповнюється 107 років з дня народження Юрія Оксентійовича Корчака-Чепурківского (15.12.1896 - 20.8.1967).
Юрій Оксентійович народився у сім’ї українських інтелігентів. Багато його рідних були відомими вченими та громадськими діячами. Серед них були і академіки, і професори. Хтось з них займався медициною, хтось архітектурою, а Юрій Оксентійович обрав собі статистику та демографію.
Серед його досягнень і напрямків дослідження були в основному питання демографічної статистики, зокрема, методологія побудови таблиць смертності в Росії, розробка методів побудови таблиць шлюбів і розлучень, народжуваності і плідності. З великим успіхом співпрацював Юрій Оксентійович з Михайлом Васильовичем Птухою (1884-1964).
Також Корчак-Чепурківський досліджував тривалість життя для населення Української РСР. Так, навіть вийшли у світ окремою збіркою його статистичні праці за 1958 - 1959 роки в Києві у 1996.
Якщо більш детальніше, то Ю.А. Корчаком-Чепурковським була розроблена унікальна методика побудови таблиць смертності і середньої тривалості життя для населення з деформованим віковим складом, адекватна особливостям статистичних матеріалів України, що відносяться на час першого післявоєнного перепису населення; отримані дані за цією методикою повні таблиці для населення України і м. Києва за 1958 - 1959 р., розроблена оригінальна методика аналізу показників цих таблиць і проведене їхнє зіставлення за тривалий період з використанням раніше складених автором таблиць смертності і середньої тривалості життя ( 1895 - 1898 р., 1925 - 1928 р., 1938 - 1939 р.)
Життя і наукова робота Корчака-Чепурковського проходила у складний період.
Початковий етап радянської статистики відрізнявся винятковою інтенсивністю: проводилося велике число спеціальне організованих статистичних переписів і обстежень, плідно працювали різні наукові колективи, був побудований перший баланс народного господарства, удосконалювалася організаційна структура державної статистики. Плюралізм думок, концепцій, ідей, критичне використання досягнень закордонної статистики характеризують цей період.
У червні 1918 р. був скликаний Перший Усеросійський з'їзд статистиків, де Корчак-Чепурківський прийняв активну участь.
25 липня 1918 року Декретом Ради Народних Комісарів "Про державну статистику (Положення)" було оформлене створення в країні єдиного загальнодержавного органа - Центрального статистичного керування.
У середині 1920-х років, коли Сталін робив перші кроки до зміцнення своєї влади, ні в СРСР, ні в Росії ще не було добре налагодженої сучасної системи демографічної статистики. Проте, у цей час уже збиралася й оброблялася, нехай і не повсюдно, досить багата інформація про всі основні демографічні процеси, у 1926 році була проведена один із кращих радянських переписів населення, усі наявні дані широко публікувалися й уважно аналізувалися, розроблялися демографічні прогнози, на підйомі були демографічні дослідження. Поруч з демографами, що набули популярність ще до революції (В. Михайлівський, П. Куркин, С. Новосільський), працювали більш молоді М. Птуха, В. Паєвський, Ю. Корчак-Чепурковський.
Великою подією в житті державної статистики першого років Радянської влади стало проведення в серпні 1920 року складного комплексу Всеросійських переписів: демографічно-професійного перепису населення, сільського¬сподарського перепису і короткого обліку промислових підприємств. Як було вже сказано вище, Юрій Корчак-Чепурківський прийняв безпосередню участь і методологічну розробку в переписі населення.
Наступний розвиток радянської статистики гальмувалося створенням у 30-і роки адміністративно-бюрократичної системи, масовими репресіями, що торкнулися в тому числі і кращих економістах і статистиків (Н.Д. Кондратьєва, А.В. Чаянова, В.Г. Громана, О.А. Квіткіна), не обійшла пізніше ця участь і Корчака-Чепурківського.