НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ
2. Фактори, що обумовлюють якість продукції
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантуєть¬ся підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантуєть¬ся — підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією.
В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покуп¬ців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспро¬можною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.
В 1982 р.в США була видана книга Едварда Демінга "Якість, продуктивність, конкурентоспроможність", в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 зна¬менитих постулатів [13].
Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є так звана "петля якості" [9], яка в кла¬сичному варіанті має такий вигляд (рис. 1).
На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на ок¬ремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. В [10] всі фактори об'єднані в 4 групи: технічні, організаційні, еконо¬мічні і суб'єктивні.
До технічних факторів належать: конструкція, схема послі¬довного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирі¬шення, технологія виготовлення, засоби технічного обслугову¬вання і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготов¬лення, експлуатації та інші.
До організаційних факторів належать: розподіл праці і спе¬ціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.
Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стіль¬ки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроек¬товані і виготовлені вироби в результаті поганої організації ви¬робництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.
Рис. 1. "Петля якості", або етапи, на яких забезпечується якість
До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ре¬монт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.
Економічні фактори особливо важливі при переході до рин¬кової економіки, їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозво¬ляють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнен¬ня і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулю¬ючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює під¬вищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути, високої якості.В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її про¬фесійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особ¬ливостями, тобто мова йде про суб'єктивні фактори, які по-різ¬ному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання техніч¬них факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі лю¬дини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент віді¬грає вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і споживання виробів.
Наскільки важливі суб'єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціальне бажана ме¬та, але її вплив на підвищення рентабельності вважається міні¬мальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю вироб¬ників, які допускаються таких помилок.