Елементи хорового звучання

Розглянемо окремо кожну з перелічених умов.

Приблизна кількісна і якісна рівновага груп хору становить одну з перших вимог досягнення хорошого гармонічного ансамблю. Якщо, наприклад, група сопрано складається з 10 чоловік, то розділити їх на перших і других можна або нарівно, або ж трохи відхилитися в бік збільшення перших сопрано, а саме: перших сопрано 6 чоловік, а других 4, враховуючи, що густота звука других сопрано цілком урівноважить деяку кількісне перевагу перших. В ім'я якісної рівноцінності можна часом пожертвувати суворою кількісною однаковістю. За кількісною і якісною побудовою однієї партії будуються і комплектуються інші партії хору. Не можна здобути хороше звучання акорду, якщо три партії ??????????????????????????????????????.

Розміщення акорду - широке чи тісне, академічно правильне чи відхилене від академічних норм - безперечно впливає на зручність чи незручність ????????? гармонічного ансамблю.

Досвід і спостереження показали, що академічно-правильне розміщення акорду дає найсприятливіші умови для гармонійного ансамблю, причому тісне розміщення являє собою особливо сприятливий грунт для благополучного і хорошого звучання акорду, широке розміщення - менш звучне, а відхилення від академічних норм становить певні труднощі в осягненні гармонійного ансамблю і приводить до так званого неприродного ансамблю.

Суть неприродного ансамблю полягає в тому. Що змінами динамічного напруження в групах хору можна деякою мірою усунути незручності розміщення акорду.

Наприклад:У даному розміщенні акорду дом-до1-мі1-соль2 може зазвучати правильно тільки при різному динамічному напруженні високого сопранового соль2 і низького альтового мі1. Треба штучно врівноважити теситурну незручність і великий розрив між альтом і сопрано. Щоб мати звучну терцію мі1 під значною мірою зменшення динамічну напруженість соль2 і дуже посилити звучання альтового мі1. Все оце штучне пристосування до правильного звучання незручно розміщеного акорду потребує надзвичайного напруження як диригента, так і співака хору, проте досить часто не дає бажаних наслідків.

Мелодичне розміщення акорду і теситурні умови в свою чергу впливають на ансамбль.

Мелодичне положення терції і зручна для співаків теситура - це найсприятливіша для ансамблю обставина. Мелодичне положення основного тону менш зручне для досягнення ансамблю, а мелодичне положення квінти, ще менш сприятливе, особливо при широкому розміщенні голосів, хоч би при зручній теситурі. Вид акорду істотно впливає на досягнення співаками ансамблевого звучання.

Прості гармонічні звукосполучення, розміщені зручно для співу, легко й швидко засвоюються співаками.

Навпаки, складні гармонічні сполучення не можуть бути зразу освоєні співаками, отже становлять значні труднощі в досягненні ансамблю. Складні звукосполучення звучатимуть в ансамблі тільки після значного труда в не так швидко.

Недаремно існує серед співаків прислів'я: „Щоб проспівати просто, треба повторити разів сто”.

Дуже часто нюанс є вирішальною умовою для досягнення ансамблю. Наприклад, акорд у високій текстурі при нюансі forte звучить добре, легко, природньо, тобто в ансамблі. Той же самий акорд при нюансі piano стає важким для хорошого звучання і вимагає штучного пристосування.

Тем теж впливає на якість ансамблю. Повільні і помірні теми - сприятливі умови для досягнення ансамблю. Виконавці встигають ясно усвідомити звучання акорду і інстинктивно дають хорошу ансамблеву злагодженість. Швидкі теми такої зручності не дають.

Нарешті, найважливішим і вирішальним фактором в досягненні гармонічного ансамблю при всіх зручних і не зручних умовах є кваліфікація співаків, їх ансамблеве чуття, нерозривно зв'язане з природною музичною обдарованістю.

Чим більше в хорі музично обдарованих співаків-ансамблістів, тим легше досягається гармонічний ансамбль і перемагаються легко й швидко ансамблеві незручності хорової партитури.