Твір Ой у полі жито
Теситурно-динамічні співвідношення
Теситурно-динамічні співвідношення у хоровому творі - прямопропор¬ційні. З наростанням теситури голосових партій зростає і динаміка. Можна спостерігати, що кредендування співпадає з інтонаційною випуклістю фраз. проте є динамічні контрасти, які виконуються незалежно від теситурної високти голосів, наприклад 18-19 такти контрастують з 20-21 тактами.
Роль різних партій в творі
Так як виклад хорової партитури поліфонічний, то не завжди ведучу роль відіграє партія сопрано. Композитор основну роль і тему періодично проводить в різних голосах, тому ведуча роль із супроводжуючою, періодично міняється.
Особливості інтонації
Твір в інтонаційному відношенні не складний. Вище зазначалося, що в творі відсутні модуляція, відхилення, майже весь твір виконується в одному натуральному мінорі. Лише в двох тактах понижено ІІ ст., яку слід виконувати обережно, з відчуттям фригійського ладу. В цілому слід сказати, що мінорний лад має тенденцію до пониження і слід гостро інтонувати І ст. і V ст. Всі інші ступені ладу інтонуються згідно інтонування мінорного ладу.
Диригентсько-виконавський аналіз
Даний твір написаний у трьохдольному розмірі () і тому схема тактування буде на три:
В хоровому творі зустрічаються такі технічні складності як: вступи, знаття, ферноти, довгі тривалості, динаміка, та інші відхилення.
Так як хоровий твір має поліфонічний стиль викладу, є велика кількість вступів. Вступи в основному на першу долю, тому попереджаючим жестом завжди буде третя доля.
Лише в коді вступ для сопрано виконується в другій половині першої долі. Тут замахом служитиме перша цієї ж долі:
Зняття виконуємо лише в середині хорового твору, та у самому закінченні. Тут слід сказати, що всі кінцівки фраз злучуються з наступними підголосковими ходами в різних голосах, які не дають зробити загальної цезури.
Такі підголоскові зв'язки вимагають в найбільшій мірі використовувати ланцюгове дихання. Зняття в середині та в кінці твору виконується на третій долі:
Підголоскові фактура твору вимагає від диригента умілого ведення тематичної лінії, яка часто переходить з одного голосу в інший.
В основному при диригуванні даного твору рухи повинні бути повільні, плавні. Починаючи твір партією сопрано, в повільному темпі, на динаміці рр, тому і відповідним повинен бути замах до вступу. Руки знаходяться в середній позиції, за допомогою лівої руки показую наростання і спад динаміки.В п'ятому такті роблю показ вступу для партії альта. Після повторення даної частинки твору необхідно зробити незначні зрушення в динаміці, спочатку невеличке наростання і спад. В дев'ятому такті ставлю фермату, доводжу звучання хору до рр і знімаю. Після знаття показую вступ тенору. В одинадцятому такті показую вступ сопрано і альту. Показати цей вступ потрібно за допомогою зміни позиції рук.
Першу перекличку тенор, сопрано і альт виконують на динаміці р, другиу на динаміці mp.
В тринадцятому такті необхідно зняти тенорову партію (знімаю від себе) і показати в чотирнадцятому такті вступ сопрано і альту.
В п'ятнадцятому такті вступають бас і тенор, показую їм вступ за рахунок зміни позиції рук. В сімнадцятому такті ставлю фермату і знімаю весь хор.