Господи, помилуй нас
Твiр"Господи,помилуй нас" - написаний для повного мiшаного хору (4-голосного).
Дiапазон хору: d великої - f другої. Діапазон S:Е I-f 2; діапазон А: h малої-d-2; дiапазон Т: d малої -d-1; дiапазон B: а-великої-d-1.
Прийом divisi використаний в останнiх 3-х тактах твору в сопрановiй та теноровiй партiях:
Мелодичний стрiй
Мелодичний стрiй партiї сопрано.
Сопрано починають спiвати в 20 тактi, в основнiй тональностi D-dur з квiнтового тону, який в D-dur потрiбно спiвати обережно, пiдтягуючи квінтовий тон тональностi.
В 21 тактi з'являється аis, що свiдчить про вiдхилення в h-moll. Звук ais слiд пiдтягувати, ближче до звука h.
В 22 тактi з'являється спочатку в низхiдному русi h-e #, як основний тон альтерованого септаккорду II ступеню, спiвати його потрiбно пiдтягуючи вгору:
В 25-26 тактах мелодiя сопранової партiї розвивається своєрiдно, вiд плавного руху скачкоподiбного. В 25-26 тактах звучить терцовий тон D-dur, який потрiбно пiдтягувати вгору.
Наступний хiд сопранової партiї потрiбно iнтонувати так:
Починаючи з 37 такту хор акампанує солiсту закритим ротом, пiдтримуючи його гармонiчно. В 37 тактi fis, яку iнтонують як терцiю D-dur.
В 38 тактi нота g спiвається як IV ступiнь а як терцiя септакорду II ступеню, який ми спiваємо понижуючи. Iнтервал а-h, потрібно спiвати як в2 пiдвищуючи. В 39-40 тактах партiя сопрано спiває звуки, описанi ранiше.В низхiдному русi g співаємо понижуючи (як в3), а fis спiваємо як квiнту H-dur:
В наступних тактах i до кiнця сопрано спiвають за правилами iнтонацii, вказаних в попереднiх прикладах.
Складнiсть в iнтонуваннi являють собою останнi такти твору. Пiвтоновий хiд в партiї другого сопрано потрiбно iнтонувати так:Таким чином, ми бачимо, що iнтонацiйна структура партiй сопрано являє собою деяку складнiсть в iнтонуваннi.
Мелодичний стрiй альтової партiї
В 19 тактi вступае альтова партiя, пiсля солiста, альти ведуть мелодiю, замiюючи сопрано. Iнтонувати цей тон потрiбно таким чином: тоніку d-спiвати стiйко, cis - iнтонують пiдвищуючи, терцовий тон (fis)-пiдвищуючи. Хiд е-d-d-d-понижуючи як b2 в низхiдному русi. В 19 тактi 23 т.має абсолютно iдентичну iнтонацiю.
На першiй долi в 21-22 тактi звучить звук а, який потрібно спiвати стiйко i обережно, в цiлому початок альтової партiї iнтонується так:
Мелодичнi ходи в 23-24 тактах описанi ранiше. Важким ходом е fis-cis (низхiдний): fis-пiдвищується, cis-також.
В 37-38 тактах звук тонiки потрiбно спiвати стiйко в2 вгору на 3-й долi 38 такту співається пiдвищено, i dis на 4-iй долi пiдтягуючи вгору. В заключних нотах партiї альтiв звук g -понижуючи; е-пiвищуючи; fis-пiдвищуючи, як терцiю в D-dur.
Партiя тенора в даному творi обмежена i слугує гармонiчним тоном. Лише в 4-х тактах вони проводять тематичний матерiал. Це можна назвати народно -пiдголосковою полiфонiєю. Цi такти потрiбно iнтонувати наступним чином:
Останнi такти теноровою партiєю iнтонуються так: