МУЗИЧНА ФОРМА. МУЗИЧНІ ЖАНРИ
Музичною формою називається побудова музичного твору.
Система взаємодії елементів музичної мови, що розкриває художній зміст твору, становить музичну форму. В процесі розгортання музичної форми утворюються різні побудови, їх послідовність співвідношення та пропорції визначають тип музичної форми.
Музична форма кожного твору індивідуальна, але історично склалися деякі загальні типи форми. Вони позволяють втілити, як прості так і складні за образним змістом музичної ідеї.
До простих форм належать такі музичні композиції, розділи яких, не поділяються на самостійні частини. Для них характерно смислова єдність музичного розвитку, що не порушується навіть цезурами. Прості форми можуть бути одночастинними, двочастинними, та тричастинними.
До складних належить дво і трьох частинні твори, де хоч 1 розділ має просту дво або трьочастинну форму. Для складних форм, визначальними є тематичний та ладо тональний контакт між частинами, що дає поштовх до наскрізного розвитку.
Мелодія – це одноголосна форма викладу музичної думки. Специфічною стороною мелодії є її інтонаційний зміст, основу якого складає мелодичний інтервал. Мелодія може самостійно і вичерпно втілювати най різноманітні музичні образи.
На її основі з часом розвинулась багатоголосна музика, в якій вона стала головним носієм музичного змісту. Коли мелодія стає основою музичного розвитку, більш складною, багатоголосною музику, і втілює у собі її найсуттєвіші риси. Вона перетворюється у тему.
Послідовність мелодичних інтервалів у певних ладо тональних та ритмічних умовах утворює мелодичну лінію. Зміна напрямку руху мелодичних інтервалів утворює мелодичні хвилі, які мають підйоми та спади.
Мелодія створена для голосу, називається вокальною.
Основні риси вокальної мелодії, сформував під впливом природних можливостей глосу. Вона має невеликий діапазон і звучний регістр. Її мелодична лінія складається з коротких мелодичних хвиль. Стрибки у вокальній музиці рідко перевершують актову. Виспідний напрямок пов’язаний з посиленням емоційної напруги, а не спідний – з її послабленням.
Мелодія створена для виконання на інструменті – називається інструментальною.
Основні риси її формувалися під впливом великих технічних можливостей музичних інструментів. Її мелодична лінія має широкий діапазон.
Тривалий розвиток, складну техніку стрибків, та пасажів.
Мелодія має певну структуру, вона може ділитися на окремі побудови: межа між ними називається цезурою. Основними елементами та побудови мелодій є інтонація, мотив, фраза, речення, та період.
Період – це найпростіша завершена форма, викладу, музичного образу. Період має вісім або 16 тактів і поділяється на 2 речення (4 або 8 тактів). Такий період називається квадратним. Перше речення нестійке. Речення складається з фраз, мотивів у мелодії.
Момент найбільшої напруги у розвитку мелодійної лінії – називається кульмінацією.
Кульмінація являється переважним моментом найбільших напруг. Для багатьох типів музичних форм дуже характерно положення кульмінацій. Головна кульмінація дуже часто створюється близько від початку чи останньої четвертої всього твору.
Вся форма може бути створена на одній темі, кожна частина має свою функцію в формі.
Для кульмінації взагалі характерні не тільки високий регістр мелодії, но і значна сила звучності.