Семантична співвідносність твірних і похідних у словотвірному гнізді з вершиною “високий”
Адвербіальний блок представлений суфіксальним прислівником висок-о “Присл. до високий” та префіксально-суфіксальним дериватом з-висок-а “1.З височини, згори // З високого мiсця. 2. З почуттям власної переваги, зарозумiло // Зневажливо, з презирством. 3. Пiднесено, пишномовно. 4. рiдко. Високо”. Їм властиве словотвірне значення “адвербіалізація ознаки”. Деривант високий реалізує у похідному високо семи “локація” (високо стояло сонце), “якість” (верещати високо), “оцінка” (високо ціную); а у прислівнику звисока - “розмір” (впавши звисока), “локація” (звисока блукало бабине літо), “оцінка” (позирати звисока). Зіставлення семантики твірного слова й цих похідних прислівників підтверджує думку, яку висловив ще академік Л.В.Щерба, що ця "категорiя прислiвникiв є виключно формальною категорiєю, оскiльки значення її збiгається iз значенням категорiї прикметникiв"[16, с. 87].Субстантивний блок включає сім похідних, утворених суфіксальним способом. Іменник вищ-iсть "Наявнiсть кращих рис, якостей, перевага в чомусь, порiвняно з ким або чим-небудь" фактично переймає ЛСВ6 твірного слова (почуття власної вищості). Іменник висок-ість "1.Простiр на великiй вiддалi вiд землi. 2.Висота, гiрська мiсцевiсть. 3.перен. Велич, величчя. 4. заст. у сполуч. з займ. ваша, її, його, їх. Титулування деяких осiб, належних до роду монарха.” реалізує у своїй семантиці семи “розмір” (високість гір), “локація” (щебетання жайворонка у високості), “піднесеність” (високість духу), “соціальне значення” (Ваша високосте) прикметника високий. На думку М.Лесюка, "приєднання власне прикметникового суфікса -ість до основи прикметника веде до зміни загальнокатегоріального значення, тобто зміни значення атрибутивності в предметність, і синтаксичної функції. Лексичне значення при цьому залишається незмінним" [11, с. 37]. Іменники на -ість фактично переймають, засвоюють, відтворюють якості, властивості мотивувальних прикметників [7, с. 115]. Ці деад'єктиви відносимо до групи дериватів із словотвірним значенням “абстрагована ознака”. Таке ж словотвірне значення властиве деад'єктиву височінь“ 1. Простір на великій або значнiй вiддалi вiд землi. 2. перен. Високий, значний рівень розвитку чого-небудь”. Іменник височ-інь успадкував ЛСВ2 , ЛСВ5 твірного ( йдуть у височінь, піднестися на втрачену височінь). Словотвірне значення “абстрагованої ознаки” має і деад'єктив вис-от-а "1. Вiдстань вiд основи предмета до найдальшої точки його в горi по вертикальнiй лiнiї // Вiддаль вiд земної поверхнi по вертикалi вгору // Вiдстань якоїсь точки, частини земної поверхнi по вертикальнiй лiнiї вiд рiвня моря. 2. Простiр на великiй вiддалi вiд землi. 3. Будь-яка частина земної поверхнi, вища вiд навколишнього простору. 4. перен. Високий рiвень розвитку чого-небудь. 5. Величина, розмiр, рiвень чого-небудь. 6. мат. Перпендикуляр, опущений з вершини фiгури або тiла на основу, також довжина цього перпендикуляра. 7. астр. Кут мiж площиною горизонту i напрямком на свiтло.”
Мотиваційними семемами для похідного висота (окрім ЛСВ6, ЛСВ7 ) виступають ЛСВ1 (висота хмарочосів), ЛСВ2 (сіяє сонце з висоти), ЛСВ4 (висота тиску), ЛСВ6 (висоти культури) мотиватора. В основі ЛСВ6, ЛСВ7 деривата висота є сема “розмір”. Ці ЛСВ могли з'явитися як на основі розвитку ЛСВ1 мотивувального слова, так і на основі ЛСВ1 іменника висота.
СУМ подає такі значення іменника височ-ин-а “1. Вiдстань вiд основи предмета до найдальшої точки його вгорi по вертикальнiй лiнiї // Вiддаль вiд земної поверхнi по вертикалi вгору // Вiдстань якоїсь точки, частина земної поверхнi по вертикальнiй лiнiї вiд рiвня моря. 2. Простiр на великiй вiддалi вiд землi. 3. Будь-яка частина земної поверхнi, вища вiд навколишнього простору. 4. перен. Високий рiвень розвитку чого-небудь. 5. геогр. Пiдвищена частина сушi, що має подекуди рiвну, а частiше хвилеву поверхню, розчленовану долинами, балками, ярами”. Цей дериват (окрім ЛСВ5) умотивований семантичними ознаками “розмір” (виділятися височиною) та “локація” (жайворон заливається піснею у височині) слова-вершини високий. ЛСВ5 іменника височина розвинувся або на базі ЛСВ1 (сема “розмір”) твірного прикметника, або як результат розвитку ЛСВ3 (сема “розмір”) іменника височина. Суфікс -ин(а) формує словотвірне значення “носій ознаки”.
Таке ж дериваційне значення має і дериват виш-ин-а “1. Вiдстань вiд основи предмета до найдальшої точки його в горі по вертикальній лінії // Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору // Відстань якоїсь точки, частина земної поверхні по вертикальній лінії від рівня моря. 2. Простір на великій або значнiй вiддалi вiд землi, вiд будь-якої поверхнi; // Який мiститься на великiй висотi. 3. Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору.” Цей похідний реалізує у своїй семантиці ЛСВ1 (рости в вишину) та ЛСВ2 (громами ревло з вишини) мотиватора. Основою семантичної мотивації іменника виш-к-а є ознака розміру (сема “розмір” твірного слова). Проте цей похідний сформував свої специфічні ЛСВ, які відсутні у твірному прикметнику: “1. Hадбудова зверху над спорудою. 2. Висока, вузька дерев'яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибкiв у воду тощо або для укрiплення чи розмiщення чого-небудь на певнiй висотi над землею”. Цьому деривату властиве словотвірне значення “носій ознаки”. Шляхом морфонологічних перетворень (усічення основи твірного слова і зміна місця наголосу) та додаванням нульового суфікса до основи прикметника високий утворився похідний іменник вись “поет. Простір на великій віддалі від землі” із словотвірним значенням “абстрагована ознака”. У дериваті актуалізується сема “локація” (нести радість у вись) слова-вершини.Вербальний блок представлений шістьма похідними. Суфіксальне похідне височ-і-ти, що має значення “1. Виділятися висотою, підноситися над чим-небудь, міститися вище чогось. 2.перен. Виділятися серед інших визначними досягненнями, видатними особливостями” засвоює семи “розмір”(височіє гора) та “оцінка” (височіє драма у творчості) дериванта. Значення деривата височ-и-ти-ся "Видiлятися висотою, знаходитись вище чого-небудь", що утворився суфіксально-постфіксальним способом, сформувалось на основі ЛСВ1 твірного слова (височиться пам'ятник). Цим похідним властиве словотвірне значення “виділятися ознакою”, що сформувалося у межах словотвірного значення “набувати ознаки”.