Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови

У сучасній українській мові відіменниковий і віддієслівний прикметники формують словотвірні синонімні ряди і з активною, і з можливою паралельністю. Наприклад, як активно паралельні сьогодні функціонують деривати: тямучий (тя¬му¬щий) - тямкий - тямовитий (тямковитий) (від дієсл. тямити та ім. тяма): Він чоловік тямучий. Дуже тямущий чоловік. Хлопець гарний, тямовитий [Гр., IV, 303]. Жінка - людина тямка. [Хлопець] розумний, тямковитий [СС, I, 683]. Функційно до¬мінує на сучасному етапі ад'єктив тямущий [СС, I, 683]; тремтячий - трем¬тли¬вий - тремкий (від дієсл. тремтіти та ім. трема): Горбатий лив тремтячою ру¬кою. Онук ніс миску в малих тремтливих руках [Ш., I, 324, 344]. Заголублені спогади, дотик тремкої руки [Савка, 28]. Тремтячий місяць. Від фігур падають тремливі тіні [Світ Софії, 107]. Тремкий серпанок [Ш., I, 383] (усі прикметники ряду характерні для художнього стилю; як міжстильові вживаються переважно деривати на -ач-ий, -лив-ий); гризучий - гризький - гризотний (від дієсл. гризти(ся) та ім. гри¬зо¬та): Неприємне гризуче почуття ще довго заважало йому зосередитися [СУМ, II, 167]. Не мав би відчувати нічого гризького [Ш., I, 274]. Непередбачена гризотна туга охопила його за душу [СУМ, II, 166]; дрімливий - дрімотливий - дрімотний (від дієсл. дрімати та ім. дрімота): Щоб ока світлого не випив Дмірливий ворон-птах. Сиділи на горбах, мов старі дрімотливі ворони [СУМ, II, 419, 418]; чванливий - чваньковитий (від дієсл. чванити(ся) та ім. чванько): Калиновський шукав гострих слів, щоб зрізати чванливого Красюка. Він сам був дуже чваньковитий [СУМ, XI, 287]; скорбний - скорботний (від дієсл. скорбіти або ім. скорб та від ім. скорбота): Собака поклав скорбну морду на лапи [Ш, I, 410]. По скорботному виразу його очей вид¬но було, що смерть Аркадія вразила його глибоко [СУМ, IX, 297]; аб¬сор¬бу¬валь¬ний - абсорбційний (від дієсл. абсорбувати та ім. абсорбція; обидва прикметники засвідчені як відповідники до рос. абсорбционный) [Хем., 95], хоч у середині століття функціонував тільки ад'єктив, мотивований іменником аб¬сорб¬цій¬ний [Хім., 27]; ма¬жо¬рувальний - мажорантний (від дієсл. мажорувати та ім. ма¬жоранта) [Мат., 90]; під¬стильний - підстилковий (від дієсл. підстеляти та ім. під¬стилка): Підстильний і під¬стилковий торф [Гірн.91, 235]; покривний - покрівельний (від дієсл. покривати та ім. покрівля; обидва прикметники засвідчені як відповідники до рос. покривной) [Хем., 74], пор. раніше - тільки покривний [Хім., 124]; таб¬ле¬то¬ва¬ний - таб¬лет¬ко¬вий (від дієсл. таблетувати та ім. таблетка): Таблетований і таб¬лет¬ко¬вий матеріал [Хем., 220]; ґратований - ґратчастий (від дієсл. ґратувати та ім. ґра¬ти): Ґратовані і ґратчасті вікна [НК]; кубований - кубовий (від дієсл. кубувати та ім. куб) [Мат., 86].У пари з можливою паралельністю поєднуються на сучасному етапі при¬кмет¬ни¬ки, один із яких уживається рідко як застарілий або такий, що перебуває в ста¬ні занепаду, а також багатозначні прикметники, які рідко вживаються з тим самим зна¬ченням. Наприклад, сьогодні рідкісним є один із компонентів дериваційних си¬но¬нім¬них пар (рядів) визвольний - визвольницький (від дієсл. визволяти та ім. визволь¬ник): Населення Запорізької Січі, звідки почався визвольний похід Богдана Хмель¬ниць¬кого, складалося... з українських козаків. Дзвенять,... усім визвольницький ві¬щую¬чи похід [СУМ, I, 397]; жадний - жадливий - жадібний (від дієсл. жадати та ім. жадоба): Береза ще більше жадна життя. Жадливі блищики очей. Жадібний до жит¬тя був [НК]; мандрівний - мандрований (від дієсл. мандрувати та ім. мандри): Мандрівні дяки, мандровані дяки, - вихованці різних шкіл на Україні 16-18 ст. [УРЕС, II, 340]. Мислитель відмовляється, обираючи долю мандрівного філософа [Іст.укр. філ., 85]. “Український мандрований філософ Григорій Сковорода” [УЛЕ, I, 106]. В інших випадках - тільки мандрівний: мандрівні сюжети [ЛС, 422]. Пісня манд¬рів¬но¬го серця [Андр., 4]; обітований - обітний (від дієсл. обітувати та ім. обіт): Обі¬то¬ва¬на земля. Обітна земля [СУМ, V, 507]; ткальний - ткацький (від дієсл. ткати та ім. ткач): Якось я став, задумавсь коло ткальної машини. Нудьга Йванові сидіти за ткаць¬ким верстатом [СУМ, X, 151, 153]; танцювальний - танечний (від дієсл. тан¬цю¬ва¬ти та ім. танець): Можна бачити танцювальні рухи. Троє кіл танечним кроком, юрмами оточені [СУМ, X, 35, 33]; уживальний - ужитковий (від дієсл. уживати та ім. ужиток) [СУМ, X, 402]. Рідковживані прикметники визвольницький, жадний - жадливий, мандрований, обітний, ткальний, танечний, уживальний функ¬ціо¬ну¬ють сьогодні з вузько обмеженою сполучуваністю вже як архаїзми, хоч самі їх моделі залишаються продуктивними.

Із часом стали відрізнятися валентністю і через те опинилися на шляху наближення до паронімії пари (ряди) прикметників віршований - віршовий (від дієсл. віршувати та ім. вірш), плідний - плодовитий - плідливий (плодливий) - плодючий (від дієсл. плодити та ім. плід), відношення між якими визначаємо тільки з контексту. Ці деривати вступають у словотвірні синонімні відношення: Мистецтво виражати свої думки у віршованій формі [ЛС, 133]. Забули, мабуть, через пере¬ста¬рі¬лість мови, а ще більше віршової форми [Чиж., 246]. Плідні кущі. Ми одержали... плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію [СУМ, VI, 585, 588]. Плодлива, як свиня [Гр., III, 197]. Нічия огородина не здавалась така плодюча [СУМ, VI, 590]. Але домінує на сучасному етапі в основному паронімне функціонування при¬кмет¬ни¬ків: Віршований, -а твір, казка, але віршовий, -а розмір, форма [НК]. Плодовитий - пло¬дючий, -а кущ, рослина, худоба, риба, але плідний, -а письменник, ідея, праця [НК], [СС, II, 244]. На межі між словотвірною синонімією і паронімією перебувають та¬кож ряди з можливою паралельністю, багатозначні компоненти яких рідко функ¬ціону¬ють із тою самою семемою. Наприклад, уривистий - уривчастий - уривковий (від дієсл. уривати та ім. уривок) зі спільною семемою “який переривається через ко¬рот¬кі проміжки часу, несуцільний, який різко обривається”: Вона витиснула лише кілька уривистих плутаних фраз. Програвала одною рукою уривчасті мелодії. Те... було одностороннє, припадкове та уривкове [СУМ, X, 476]; тайний - таємний - таємничий (від дієсл. таїти та ім. таємниця) тільки зі семемою “сповнений таємниць, загадковий, невивчений”, “якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; по¬той¬біч¬ний; який має чудодійну силу, чудодійні властивості, чарівний”). Хтів гамувати я кров силою тайних замов. Отже, є в тобі таємні чари? Весь світ був як казка, повна чу¬дес, таємнича [СУМ, X, 17, 13, 14].