Службові частини мови

Спол. підрядності виражають ту чи іншу їх допомогою до головного речення приєднуються підрядні члени.

Спол. підрядності за значенням поділяють на кілька груп:

причинові: бо, тому що, тим що, у зв'язку з тим що;

мети: щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затим щоб;

часові: тільки-но, ледве, щойно, скоро, з того часу як, після того як;

порівняльний: мов, немов, мовби, наче, як, ніби, нібито, що;

умовні: як, якщо, коли б, раз;

допустові: хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;

наслідку: так що.

Правопис сполучників

Сполучники, як би вони не утворені, пишуться разом: адже, отже, отож, ніби, начеб, мовби, мовбито, начебто, тобто, абощо, тощо, якщо, притому, притім, причому, проте, зате, затим.

Ч-на спол. може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо: адже ж, але ж, бо ж, хоч би, все ж. Окремо пишуться: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб. У кілька спол. перші дві ч-ни пишуться разом: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

Сполучники з підсилювальними частками пишуться через дефіс: атож-бо, тільки-но, якби-то.

Відгук

Вигук - ч-на мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцій, почуттів і волі людини.

Розрізняють три групи вигуків:

вигуки, що виражають емоції: страх, невдоволення, іронію, подив: о, оо, ох, ай, ех, тьху, овва. Ох, і щука ж була!

Вигуки, що виражають волевиявлення, спонукання до дії: агей, гей, агов, на, нате, стоп, марш, тпру, цабе.

Вигуки, що виражають етикет - вітання, подяку, побажання, вибачення тощо: добрий день, дай боже, працюйте, хай йому грець, боже поможи, на здоров'я.

Звуконаслідувальні слова: гав-гав, кахи-кахи, ку-ку-рі-ку, кап-кап, тьох-тьох.

Прийменник

Прийменником називається службова ч-на мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення іменників і які служать для зв'язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні: Ходить ніч по саду місячними кроками.

Самостійно як члени речення прийменники не виступають.