Мотивація чоловічих та жіночих імен
Дослідження екстралінгвістичних факторів, які впливають на постійні зміни репертуару імен і ступеня їх популярності, є одним із найважливіших завдань соціолінгвістики. На сьогодні відомі результати досліджень антропонімних уподобань мешканців Одеської області. Висновки С.Л.Брайченко щодо популярності деяких імен складені на основі уподобань інформантів різних вікових груп. Цікавим є те, що вони збігаються з висновками інших дослідників-антропонімістів, які вивчали іменники різних ареалів України. Наприклад, С.Л.Брайченко констатує, що імена Олена, Ольга, Ірина, Наталя, Тетяна і Людмила вирізняються стабільністю і великим уподобанням усіх інформантів [2, 62]. У жіночому іменнику м. Луцька в ХХ ст. стабільно функціонують, тобто не мають тенденції до різкого зростання чи спаду вживання, імена Ольга, Олена, Тетяна. Менш стабільні – Марія, Надія, Ірина, Наталія та Людмила [6, 36]. З-поміж найуживаніших жіночих імен Одещини, досліджуваних О.Ю.Касім, також вирізняються постійною активністю імена Наталя, Ольга, Тетяна, Ірина, Олена [3, 27]. Іменник м. Чернівців відзначається стабільністю та високим ступенем уживаності протягом 1950 1968 рр. і 1990 1995 рр. таких імен, як Олена, Тетяна, Ірина, Наталія, Світлана [7, 72].
Як бачимо, у віддалених один від одного регіонах одночасно користуються популярністю одні й ті ж імена, або вони відстають на 10 15 років. Звичайно, важко дати точну інтерпретацію цьому цікавому явищу, але справедливою є думка В.А.Никонова про те, що хоча вибір імені в кожному випадку здається вільним, у різних місцевостях частота його виявляється настільки однаковою, ніби задана нормою [4, 84].
Особливо цікавою і цінною в цьому плані, на нашу думку, виступає проблема мотивації імен, вивчення якої допоможе виявити різноманітні екстралінгвістичні фактори, від яких залежить склад іменника і зміни в ньому.
Об’єктом нашого дослідження стали імена лучан різних років народження, мотивацію цих імен встановлювали методом опитування і на основі метричних даних, узятих в архіві Луцького міського загсу, в яких зазначались імена новонароджених та імена їх батьків. Якщо новонароджений отримав імення батька чи дідуся (а донька – матері), то в таких сім’ях добре збережена сімейна традиція називати дітей на честь когось із родичів.
На основі метричних даних новонароджених м. Луцька (1900 1995 рр.), а також різної антропо¬німічної літератури, яка підтверджує наші здогадки, можна зробити такі висновки: серед найуживаніших чоловічих імен тимчасово отримали статус найпопулярніших завдяки фактору моди такі антропоніми: Андрій (1965 1995 рр.); Валерій (1945 1973 рр.); Віктор (1945 1983 рр.); Дмитро (1974 1995 рр.); Ігор (1954 1995 рр.); Олег (1945 1984 рр.); Максим і Роман (1984 1995 рр.), Юрій (1945 1995 рр.).
Що стосується чоловічих імен-лідерів Володимир та Олександр, то тут вимальовується дещо інша картина. З 1900 до 1954 рр. ім’я Володимир очолює чоловічий іменник м. Луцька: спочатку (до 1945 р.) серед найпопулярніших воно знаходилося завдяки сімейній традиції, з другої половини 40 х і до початку 70 х на частотність вживання імені вплинув фактор моди, а вже в 80 90 ті роки знову повертається добра сімейна традиція, завдяки їй це ім’я посідає в чоловічому іменнику 5 і 7 місця [5, 37]. Ім’я лідер Олександр користується великою популярністю протягом ХХ ст. (до 1953 р. має 3 й ранг у чоловічому іменнику, а пізніше (до 1995 р.) очолює іменник) завдяки моді на це ім’я, яка в певний час вивела ім’я Олександр на перше місце в іменниках різних регіонів України [5, 35]. На думку антропоніміста В.Д.Бондалетова, “…визначальними в динаміці є внутрішні (і не розкриті поки що) закономірності руху моди” [1, 89]. Як переконаний дослідник Л.М.Щетинін, “мода – суспільно-історичне явище, яке являє собою безперервну зміну “суспільного смаку в його різноманітних матеріальних і духовних проявах” [8, 11]. Мода на імена підвищила сьогодні активність маловживаних у минулому антропонімів Антон, Артем, Вадим, Денис, Тарас, надавши їм статус широковживаного імені.
До речі, усталеність в українському чоловічому іменнику м. Луцька таких наскрізних широко¬вживаних імен, як Анатолій, Василь, Іван, Павло, Олексій, також не випадкова. Якщо вибору імен Денис, Тарас, а також Максим, Роман, Олег, Ігор, як уже згадувалося, посприяв фактор моди, то стабільне функціонування названих імен здійснюється завдяки збереженню сімейних традицій, хоч і ослаблених часом, що й підтверджують наявні матеріали. І саме сімейні традиції сприяють збереженню таких маловживаних нині імен, як Адам, Борис, Георгій, Федір. Навіть популярний в усі часи антропонім Микола дається, як правило, на честь батька чи діда.Збір, систематизація і вивчення жіночих антропонімів дозволяють зробити такий висновок: антро¬понімна мода, що так швидко зростала, активніше діяла серед жіночих імен, викликаючи швидку зміну лідерів жіночого іменника. На відміну від чоловічих, списки жіночих імен очолювали не два, а шість антропонімів. Тимчасова усталеність імені Марія впродовж двадцяти років змінилася знову ж 20-річною постійністю імені Галина і бурхливим натиском імен Людмила і Тетяна, Наталія та Юлія. До цих імен долучаються антропоніми з тимчасовою активністю: Алла (пік активності припадає на 50-60-ті рр.), Валентина (40-60-ті рр.), Вікторія (70-90-ті рр.), Євгенія (1900-1944 рр.), Ірина (1950-1990 рр.), Катерина (1980-1990-ті рр.), Лариса (50-70-ті рр.), Надія (1900-1930 рр. і 1945-1954 рр.), Наталія (1950-1990 рр.), Ніна (1910-1940-ві рр.), Оксана (1960-1990-ті рр.), Олександра (1900-1930 рр.), Олена (1900-1930 і 1954-1995 рр.), Світлана (40-80-ті рр.), Тамара (30-50-ті рр.), Тетяна (40-90-ті рр.), Юлія (70-90-ті рр.).