Пряма мова. Діалог. Цитати. Розділові знаки при прямій мові

Мета: поглибити знання студентів про пряму мову, вчити правильно розставляти розділові знаки. Розвивати мовлення, виховувати старанність.

Обладнання: дошка, картки.

Тип заняття: лекційно-практичне.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань студентів.

1. Записати і поставити розділові знаки.

„Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає?” – у неньки спитала дитина.

„Ні, не кожна, - одказує мати, - онде, бачиш, пташина сивенька скаче швидко отам біля хати .

Діти нудяться в хатині, нудять, нарікають: „І нащо зима та люта?” – все вони питають.

Мене добрий друг потішає: „Не годиться журитись в природі такій, адже іншим ще гірше буває”.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.Пряма і непряма мова.

2.Діалог. Цитати.

3.Розділові знаки та інтонація при прямій мові.

Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить, називається прямою мовою.

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена. Називаються словами автора.

1. Пряма мова береться з обох боків у лапки. Причому в лапки беруться також знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виносяться за лапки.

2. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.

К.Д.Ушинський писав: „Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас”.

„Три біди є у людини - смерть, старість і погані діти,” – говорить українська мудрість.

3. Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка.

4. Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.