ПРИЙМЕННИКОВІ ТА БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ, ЩО ВИРАЖАЮТЬ ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ, У ТВОРАХ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ

Значення “в цій хвилі” те саме, що у цю хвилину, тобто, у цей момент, саме в цей час, якраз тоді [ ]. Йому видалося з виразу лиця в тій хвилині, що вона має щось на серці [2, с.567] . В ту хвилину ввійшли два старші сини в хату [2, с.524].Ольга Кобилянська використовує прийменник в + місцевий відмінок у множині для означення часу.Такі конструкції мають відтінок повторюваності дії. В таких хвилях неначе відживала [3, с.31]. І в таких власне хвилях зачуває, що він “пройдисвітське насіння” [2, с.42]

Трапляється, що іменник година виступає у конструкції з означеннями, за допомогою яких письменниця подає оцінку часовому відрізку. Ще держить тебе лиха година, і ти ще не цілком чистий [2, с.329] . Чи в добру годину поклав хлопця?[2, с.312]. І я виджу, що я покинув хату в недобрій годинi [2, с.118] .

Конструкція “в ту мить” уживається для підкреслення цілковитого збігу в часі якихось двох дій; одразу ж, зараз же. І в ту мить він ударив її так сильно в лице, що вона захиталася [2, с.564 ].

У творах Ольги Кобилянської поширений родовий часу від іменника “рік”. Виступає тільки з угодженими означеннями, вираженими займенниками, порядковими числівниками на означення черговості. І сього року колишеться жінко [2, с.499]. Не казали ще звуки, лиш мати натякає, вже, мабуть, хоче мене сього року віддати [2, с.399]. Четвертого року вернув Юзько назад [2, с.556].

Паралельним до таких конструкцій є сполучення на + знахідний відмінок. Може, ти аж на другий рік віддасися… [2, с.131].

1.6. Прийменниково-іменникові конструкції на означення загальних часових понять (вік). В твоїм віку я виховувала вже Мунечка… [1, с.37]. Ой, багато перетерпіла я на своїм віку! – сказала сумно серед розмови [1, с.369].

1.7. Прийменниково-іменникові конструкції з прийменниками в, на та іменниками нечасової семантики. Іменники у таких зворотах можуть виступати в місцевому й знахідному відмінках, з означеннями і без них. Вони можуть називати вік людини, наприклад: На старі літа принаймні мав би де голову склонити [2, с.128]. В молодих літах рвався за фірманкою [2, с.10]. В перших літах свого існування хоронила колиба чабанів багача Івана Дуба [2, с.328].

Вони можуть означати й свята. Як уподобає її, то весілля може бути в м’ясницi [2, с.56]. На різдв’яні свята дістану, може, відпустку і приїду [2, с.72]. А на храм відділяла для неї окремо мисочку меду, так, аби Івоніка не видів [2, с.142]. Треба ще раз на Благовіщення постити, тоді вже напевно довідаєшся [2, с.277]. Було зимою, і саме в м’ясниці [2, с.17].

Прийменникові та безприйменникові конструкції, що позначають момент реалізації дії, є конструкціями прямого часу. Вони позначають дію, що відбувається в один із моментів або протягом часового відрізка, названого залежним словом (зустрічатися на другий день, прийти в суботу). Слід зазначити, що вони позначають час, не цілком заповнений дією, час неповторюваний. Проаналізовані підгрупи цієї конструкції дають можливість твердити, що найуживанішими засобами на позначення моменту реалізації дії є родовий часу та утворення з прийменником в. Лексико-фунуціональні можливості цих найуживаніших засобів у творах Ольги Кобилянської надзвичайно широкі.

2. Прийменникові конструкції зі значенням часової попередності та наступності.

Звороти відносного часу, конкретизуючи етапи різночасності (передчас, післячас*) створюють багатомірну еквіполентну опозицію у творах Ольги Кобилянської. Конструкції, що фіксують час, не цілком заповнений дією, в свою чергу, розмежовуються за вказівкою на неточний, точний передчас або післячас.

Зворот перед + орудний відмінок, завдяки виразній семантиці прийменника, позначає дію, що відбувається незадовго до часового періоду, вираженого залежним словом, але безпосередньо не стикається з ним.

У творах письменниці зустрічаються такі підгрупи цієї конструкції:

2.1. Утворення від лексем ечасової семантики – назв подій, свят, явищ природи. Я одержу місце ще перед вінчанням [1, с.139]. Перед благовіщенням немащо зачинати [2, с.53]. Чому ще перед сходом сонця десь трембіта обзивалася? [2, с.312]. Вона хотіла би відійти саме перед сходом сонця [1, с.304].