Взаємовідносини України та НАТО

Важливою частиною вiйськово-технiчного напрямку є вiйськовi дослiдження i технологiї, представленi в НАТО Органiзацiєю з дослiджень i технологiй. Пiд її егiдою проводиться значна кiлькiсть наукових конференцiй i симпозiумiв з широкого кола питань, що стосуються воєнної науки та вiйськових технологiй.

Спiвробiтництво України з НАТО в галузi лiквiдацiй наслiдкiв надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру Серед країн-членiв РЄАП Україна визнається одним з лiдерiв спiвробiтництва з питань планування на випадок надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру (ПНС). Спiвробiтництво з Альянсом в сферi ПНС дозволяє нашiй країнi отримувати вiдчутну технiчну та методичну допомогу, зокрема, здiйснювати пiдготовку особового складу сил цивiльної оборони, використовувати досвiд країн-членiв НАТО та держав-партнерiв для удосконалення нацiональної нормативно-правової бази з захисту населення i територiй.

Налагодженi контакти з керiвництвом Мiжнародного секретарiату НАТО, використання механiзмiв спiвробiтництва Україна-НАТО та створеного у 1998 р. Євроатлантичного координацiйного центру з реагування на катастрофи, неодноразово дозволяли нашiй країнi отримувати конкретну дiєву допомогу з боку країн-членiв НАТО та держав-партнерiв пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та природних катастроф.

У 2000-2001 роках було проведено низку заходiв з пiдготовки пiлотного Проекту Україна-НАТО щодо скоординованого запобiгання повеням та реагування на їх наслiдки у Карпатському регiонi. Проектом передбачається здiйснення комплексного аналiзу ризикiв небезпечних природних явищ у Закарпаттi, сприяння налагодженню регiональних систем оповiщення про повенi тощо. Хоча обмеженi можливостi цивiльного бюджету НАТО не дозволять вирiшити увесь комплекс водозахисних проблем Карпатського регiону, Проект може стати каталiзатором для поглиблених регiональних програм пiд егiдою iнших мiжнародних органiзацiй, зокрема ЄС, або на двостороннiй основi.

Державна програма спiвробiтництва України з НАТО на 2001-2004 роки

Україна вважає принциповим моментом пiдтвердження практичними результатами послiдовнiсть полiтичного курсу на розвиток динамiчного партнерства з НАТО. Саме на це спрямована Державна програма спiвробiтництва України з НАТО на 2001-2004 роки (ДПС-2004), затверджена Указом Президента України вiд 27.01.2001 та офiцiйно презентована НАТО пiд час засiдання Комiсiї Україна-НАТО на рiвнi послiв за участю Секретаря РНБО України, Голови Державної мiжвiдомчої комiсiї з питань спiвробiтництва України з НАТО Є.К.Марчука 25 квiтня ц.р. ДПС-2004 охоплює спiвробiтництво України з НАТО в рамках Хартiї та на багатостороннiй основi (ПЗМ, РЄАП).

Одним з актуальних напрямкiв розвитку вiдносин з Альянсом є i спiвробiтництво мiж Верховною Радою України i Парламентською Асамблеєю (ПА) НАТО. Вiд початку 2000 року ця спiвпраця помiтно активiзувалася. Свiдченням великого потенцiалу цих вiдносин є створення у Верховнiй Радi України парламентської групи "Україна-НАТО: за спiвробiтництво, порозумiння i глобальну безпеку" та проведення 2-3 листопада 2000 року в Брюсселi першого засiдання Спiльної монiторингової групи Україна-НАТО.

Низка iнших напрямкiв невiйськового спiвробiтництва з НАТО, зокрема управлiння повiтряним рухом, космiчна технiка i технологiї, стандартизацiя та метрологiя, на цьому етапi знаходяться у стадiї розвитку, визначення оптимальних механiзмiв координацiї та тематик, якi становлять спiльний iнтерес. Спiвробiтництво України з НАТО.

ДПС-2004 є логiчним продовженням першої Державної програми, розрахованої на 1998-2000 роки, слугує основою для формування щорiчного Робочого плану iмплементацiї Хартiї та Iндивiдуальної програми партнерства , iнструментом, що забезпечує їх повне та якiсне виконання вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами України. В ДПС-2004, окрiм традицiйних полiтичної, вiйськово-полiтичної i вiйськової сфер спiвробiтництва, пiдсиленi акценти нашої спiвпрацi на таких нових прiоритетах, як оборонна реформа та невiйськовi напрямки спiвробiтництва (вiйськово-технiчний, планування при надзвичайних ситуацiях цивiльного характеру та готовнiсть до катастроф, наука i технологiї, воєнна економiка та конверсiя оборонної промисловостi, стандартизацiя i сумiснiсть систем озброєнь, використання повiтряного простору тощо).Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) є важливим механiзмом регулярних консультацiй з широкого кола полiтичних питань та питань загальноєвропейської i регiональної безпеки. РЄАП дозволяє країнам-партнерам брати участь у процесi вироблення та прийняття рiшень НАТО, що торкаються їхнiх iнтересiв. Україна виступає за подальше змiцнення процесу консультацiй i спiвробiтництва в рамках РЄАП, розглядає РЄАП як орган постiйного дiалогу мiж НАТО i країнами-партнерами і концентрує свою увагу на таких напрямах її дiяльностi: полiтичнi питання та питання, що стосуються безпеки; економiчнi питання; наука; екологiчнi наслiдки вiйськової дiяльностi; iнформацiйна дiяльнiсть; миротворчi операцiї; управлiння за умов надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру.