Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці

Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску видів товарів для світового ринку.

Коопераційні зв'язки проявляються на всесвітньому міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.

У міжнародній практиці виділяють 3 основні форми кооперування:

здійснення спільних програм;

договірна спеціалізація;

створення спільних підприємств.

Реалізуються спільні програми, своєю чергою у 2-х формах: підрядне кооперування. За якого виконавець за дорученням замовника виконує певні роботи з виробництва деталей, вузлів тощо, які є складовою частиною продукції замовника; організація спільного виробництва об'єднання різних видів ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, науково-технічних тощо) партнерів та закріплення за кожним з них повної відповідальності за виробництво певної частини виробу.Завданням договірної спеціалізації є запобігання дублювання виробництва та прямої конкуренції на ринку між виробниками-учасниками виробничого кооперування. Суть її полягає у розмежуванні виробничих програм і закріпленні за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції.

Характерними рисами такої форми кооперування, як творення спільних підприємств, є об'єднання на пайовій основі власності партнерів, спільне управління підприємством, спільне народження на виробничий і комерційний ризик, розподіл прибутку між партнерами згідно з умовами договору. Найпоширеніші в усьому світі спільні підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств.

Міжнародне кооперування виробництва охоплює різні сфери співробітництва, головними серед яких є:

а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензії та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);

б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;

в) співробітництво у післяпродожному обслуговуванні кооперованої продукції.

Існує класифікація міжнародного кооперування залежно від його основних ознак. Характерні види кооперування, які розрізняють в світовому господарстві:

за видами - економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;

за стадіями - передбвиробниче, виробниче, комерційне;

за методами, що використовуються, - виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;

за структурою зв'язків - внутрішньо - і міжфірмове, внутрішньо - міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;

за територіальним охопленням - між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;

за кількістю суб'єктів - дво - багатостороннє;