ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ УМОВИ
Валютно-фінансові умови являють собою порядок визначення валюти і платежу, системи розрахунків, валютних застережень.
Валюта ціни (валюта операції)-валюта, використовувана для вираження ціни в контракті. Звичайно, в якості валюти ціни, віддають перевагу найбільш стабільній в момент висновку угоди валюті. Якщо розрахунки здійснюються по клірингу, то валюта звичайно відповідає валюті клірингу.
Валюта платежу - це валюта, по якій здійснюється оплата товару, послуг за контрактом. Валюта платежу може відрізнятися від валюти ціни, особливо, коли контрактні ціни встановлюються на біржах, аукціонах при проведенні операцій по клірингу при фіксації ціни в якій-небудь рахунковій одиниці. При розбіжності з валютою платежу валюта ціни є формою страхування ризику зміни курсу валюти платежу.
Умови розрахунків залежать від країн-учасників зовнішньо-торгівельного контракту, торгівельних порядків, виду товару, кон'юнктури товарного ринку, наявності міжурядових угод, банківських традицій і т.д.
Наприклад, сировинні і продовольчі товари продаються за готівку, машини і з застосуванням кредиту. Біржові товари (зерно, метали, ліс, нафтопродукти) продаються і купуються на основі типових умов, прийнятих у світовій практиці.
Усі валютно-фінансові сторони контрактів уточнюються сторонами на основі домовленостей.
В торгівлі між багатьма країнами в якості валюти ціни використовуються основні ВКВ – долари США, німецьку марку, фунт стерлінгів, французький франк, швейцарський франк, японська йєна. При кліринзі валюта платежу визначається по поточному ринковому курсі на день платежу.
При імпорті товарів з розвинутих капіталістичних країн ціни фіксуються в валюті країни – постачальника, з країн, що розвиваються – в валюті третьої країни, при чому платежі відбуваються в тій же валюті.
При покупці товарів з ФРН, Голландії, Швейцарії валюта ціни переважно визначається в доларах США, а валюта платежу – в валютах цих країн.
5. ВАЛЮТНІ РИЗИКИ.
Особливу увагу варто приділяти валютним ризикам, що виникають при експортно-імпортних операціях і при продажі товарів у кредит у випадку зміни курсу іноземної валюти стосовно національного чи з падінням її купівельної спроможності через погіршення умов торгівлі.
Захисні застереження застосовуються для зменшення валютних ризиків. Бувають двосторонні й однобічні застереження. У першому випадку проводиться перерахунок сум платежу при зміні курсу валюти платежу і застосовується цей метод в основному в торгівлі з країнами, що розвиваються. Однобічні застереження, як правило, застосовуються в торгівлі з розвинутими капіталістичними країнами і на їхній основі також перераховується сума платежу.
Застереження може бути одновалютним при збігу валюти ціни і платежу, поставленої в залежності від курсу якої-небудь іншої валюти. При мультивалютних обмеженнях сума грошових платежів уточнюється в залежності від зміни середньоарифметичного курсу декількох валют. Індексне обмеження використовується для захисту від зниження купівельної сили валют. Сума платежу змінюється в залежності від руху індексу цін. Іноді використовуються "змінні ціни", тобто враховується зміна ціни товару і товар.
Банки можуть здійснювати страхування валютних ризиків на основі створення зустрічних вимог і зобов'язань у дивній валюті (хеджування). Одним з методів хеджування є висновок термінових валютних операцій проведення форвардних операцій. При здійсненні форвардної операції банк чи торгова фірма купує яку-небудь валюту по курсу "спот" - поточний курс наявних валютних операцій і одночасно продає за курсом "форвард", що звичайно відрізняється від курсу "спот". Можна зробити протилежні операції: здійснити форвардну покупку однієї валюти і продажу іншої за курсом "спот".
Якщо курс "спот" нижче курсу "форвард", то ця відмінність називається премією, а якщо перший вище другого, те це перевищення називається "дисконтом".