Моделювання відносин між двома суб'єктами інформаційного простору

•Обрати два реальних суб’єкти міжнародних інформаційних відносин і сформувати для них структурну модель. Визначити умови конфліктності.

•Сформувати функціональну модель. Записати рівняння та їх розв’язок в загальному вигляді.

Міжнародні інформаційні відносини - сукупність інформаційних аспектів політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.

Створення моделей міжнародних інформаційних відносин дає змогу прослідкувати особливості взаємозв’язків компонентів системи, дослідити структуру об’єкта, що вивчається, а також дати певний прогноз розвитку ситуації на майбутнє.

Створимо найпростішу загальну модель, яка демонструватиме взаємовідносини між Україною та Росією у сфері мас-медіа. Оскільки модель буде нескладна, то вивчатимемо лише таку складову інформаційного простору як друковані видання. Отже, сформуємо структурну модель для двох суб’єктів міжнародних інформаційних відносин – держави Україна та держави Російська Федерація. Наша модель матиме вигляд диграфа - орієнтованого графа G(X,U) з множиною вершин Х, що відповідатимуть суб’єктам міжнародних інформаційних відносин, та множиною означених дуг U, що позначатимуть взаємозв’язки між суб’єктами.

На нашій моделі:

U – Україна R – Росія

I0U(t) – власний інформаційний продукт України. У даному випадку це кількість офіційно зареєстрованих друкованих ЗМІ у нашій державі. За даними Держкомінформу станом на перше вересня 2002 року (http://www.imi.org.ua/articles/1031658494750) цей показник складає 15536.

I0R(t) – власний інформаційний продукт Росії. У даному випадку це кількість офіційно зареєстрованих друкованих ЗМІ у сусідній державі. За даними Міністерства Російської Федерації з питань друку, телерадіомовлення та засобів масової комунікації станом на 2 жовтня 2002 року (http://www.mptr.ru/user/forum_read.cfm?id=1304) цей показник складає 36767.

rRU(t) – вплив російського інформаційного продукту на український інформаційний простір. У даному випадку це кількість російськомовних видань, офіційно зареєстрованих в Україні. За даними Українського інформаційного бюлетеня Європейського інституту ЗМІ (http://www.eim.com.ua/cgi-bin/redir.cgi?topic=20&sub=09&lang=rus) цей показник складає 3418.

rUR(t) – вплив українського інформаційного продукту на російський інформаційний простір. У даному випадку це кількість україномовних видань офіційно зареєстрованих в Росії. Офіційні дані свідчать, що на загальнонаціональному рівні в Російській Федерації існує лише одна україномовна газета – “Український кур’єр”. Таким чином цей показник складає 1.

З позицій структурного аналізу нас цікавить: чи є система структурно конфліктною (незбалансованою), або безконфліктною (збалансованою). Система знаходиться в конфліктному стані, якщо:

-щонайменше один її цикл має знак (), тобто добуток знаків дуг, що належать циклу, має знак (-);

-існує щонайменше один елемент, який зв’язаний з іншим елементом системи шляхами, що мають знаки (+) та () одночасно.

У нашому випадку система не є збалансованою, оскільки існує такий елемент системи, який зв’язаний з іншим елементом системи шляхом, що має знак (+) та (-) одночасно. Адже цілком зрозуміло, що ті друковані видання, які виходять в обох країнах, видають в інформаційний простір як позитивну, так і негативну інформацію. Такий стан справ і спостерігаємо у дійсності: постійно виникають конфлікти та непорозуміння між українцями та росіянами в інформаційній сфері. Останнім часом з’явився навіть новий термін “викривлена інформаційна реальність”. Справді, маючи такий значний “перекіс” у кількості друкованих ЗМІ, країни ніяк не можуть розраховувати на адекватний образ одне одного у свідомості громадян.