Аналіз книги Д.Мідоуз, Й. Рандерс. “За межами припустимого: глобальна катастрофа чи стабільне майбутнє?”

Книга “За межами припустимого: глобальна катастрофа чи стабільне майбутнє”- аргументоване дослідження екологічних проблем, що стоять перед цивілізацією.

Центральним питанням, якому присвячена робота є побудова суспільства стабільного розвитку, такого, яке задовольняючі поточні потреби, не ставить під загрозу задоволення потреб наступних поколінь. Розглядаючи систему “населення-економіка-довкілля”, прогнозується катастрофа, яку, вірогідно, встигнемо застати і ми.

30 років тому автори, працюючи над цією темою завдяки моделюванню у програмі World 3 дійшли висновків про те, що при збереженні темпів тодішніх загрозливих тенденцій (демографічного зростання, індустріалізації, забруднення оточуючого середовища, виснаження природних ресурсів) виникне неконтрольоване скорочення населення та знизяться продукуючи потужності. Але вчасне регулювання попередить цю ситуацію в майбутньому.

Провівши повторне моделювання у 90-х роках, вчені констатують—темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення середовища існування вийшли за припустимі межі.

Що ж породжує цю загрозливу ситуацію? На думку авторів це:

“Перебір”—надмірний видобуток людиною ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища відходами його господарської діяльності, що в поєднання з “ерозією”—навантаженням на систему, що само наростає якщо його вчасно не зняти, та “нелінійностями”—порогами, за якими поведінка системи різко змінюється веде до жахливих наслідків.

Причинами вищезазначених явищ є:

1)Повільний зворотній зв’язок, тобто достовірна інформація доходить запізно, коли реакція на швидкі руйнівні процеси уповільнена;

2)Неконтрольовані темпи зростання виробництва;

3)Не усвідомлення людством наявності критичних меж використання довкілля.

Все це веде до катастрофи і це доведено завдяки моделюванню.

Проте, пропонується абсолютно реальний шлях подолання цієї ситуації.

Рисами нового світу є: межі, самодостатність, справедливість, ефективність і основне—розумне самообмеження;

•скорочення обсягу матеріального виробництва та виробництва електроенергії;

•реконструювання системи для запобігання можливості перебору .

Такі кроки можливо здійснити завдяки:

-скороченню обсягів товарного виробництва та видобутку електроенергії за рахунок раціоналізації;

-розширенню фізичних меж зростання матеріального виробництва та електродобутку завдяки технічним засобам;

-прогнозуванню, для чіткості сигналів, що поступають та попередженню загрозливих ситуацій;

-регулюванню зростання народонаселення та капіталу.

Для цього необхідні: інформаційні, соціальні та інституційні механізми. Автори наголошують на комплексному, системному підході до розв’язання проблеми. Зокрема наведено механізм взаємодії ринка та техніки при ліквідації збитків та втрат від забруднення. Ринок подає сигнал про виникнення проблеми, мобілізуючи необхідні ресурси та знаходить найкраще вирішення проблеми, а техніка забезпечує рішення на практиці. Тобто вчасне комплексне реагування – запорука створення виробничного, перспективного та ресурсозберігаючого суспільства.