Індекс глобалізації

Поряд з “традиційними факторами національної могутності країни (територія, населення, рівень економічного зростання, чисельність армії та ступінь її укомплектування, науково-технічна база, система союзів та ін.) глобалізація висуває на перший план нові фактори сили:

інформаційно-комунікаційний потенціал, положення на світових фінансових ринках, сучасні технології, спроможність впливати через міжнародні організації, ідейно-політичні важелі.

З огляду на це поточний розподіл країн за ступенем глобалізованості є цілком закономірним.

Рейтинг країн за ступенем глобалізації:

Найбільш глобалізовані країни

Найкраще використали процес глобалізації такі країни як Ірландія, Швейцарія, Сінгапур, Нідерланди, Швеція. Це зумовлено тим, що ці невеликі за розміром країни використали глобальні ринки щоб отримати ті товари, фінансові засоби та послуги, які неможливо отримати чи виробити на національному рівні, а з іншого боку вони глобалізували свої унікальні ресурси ( вигідне географічне положення, унікальні людські, інтелектуальні чи геокліматичні ресурси), що і забезпечило їм місце та певну цінність у глобальному розподілі праці.Як приклад вдалого використання географічного розміщення можна навести Нідерланди, які крім економічних факторів виграють від свого розташування біля гирла ріки Рейн, що з'єднує країни, на які припадає практично три чверті всієї зовнішньої торгівлі Німеччини. Протягом останнього часу інвестиції в економіку Голландії, так само як і інвестиційні потоки, що направляються з Голландії за кордон, досягли рівня, перевершити який вдалося лише деяким країнам. Масштабні реформи, спрямовані на дерегулювання економіки і підвищення еластичності ринку праці, сприяли збільшенню припливу іноземних інвестицій з 8% ВВП у 1995 році до 19% ВВП у 1998 році. При цьому приплив портфельних інвестицій збільшився за цей же період з 5% ВВП до більш 30% ВВП - тобто досягли найбільшого рівня у світі, що перевищує в два рази рівень Німеччини і Франції й у п'ять разів - рівень Великобританії.

У Швеції і Швейцарії, де невеликий внутрішній ринок і висококваліфікована робоча сила, є здатність конкурувати в будь-якому місці світу через розвиток глобальних компаній. На ступінь глобалізованості невеликих країн впливає ще безліч інших факторів. Сінгапур активно сприяє міжнародному туризму ( на одного мешканця Сінгапуру припадає три туристи). Окрім того він значно перевершує інші країни в ступені міжнародних контактів між людьми і вихідних міжнародних дзвоників на душу населення, що складають 390 хвилин у рік. Не зважаючи на високі обсяги торгівлі та рівень прямих іноземних та портфельних інвестицій, повна приватизація і прямий контроль над Інтернетом створили гальмуючий ефект у цій країні.

З огляду на це можна зазначити, що Інтернет відіграє значну роль у процесі глобалізації. Розвиток Інтернет технологій також дозволив Швеції і Фінляндії досягти високого ступеня інтеграції з усім іншим світом, і надалі вона, як видно, буде поглиблюватися швидше і швидше. Можливо, саме цим країнам у найближчі роки призначено стати лідерами в процесах глобалізації, змістивши з цієї позиції Сінгапур.

У цей же час, значний відрив невеликої кількості країн від усього іншого світу і відсутність яких-небудь зрушень у багатьох країнах, що залишаються за процесами глобалізації, дає можливість стверджувати, що в найближчі роки розривши між першою й останньою групами країн буде тільки збільшуватися.

Цифрова безодня

Проблема "цифрової нерівності" - питання, що активно обговорюється в усьому світі.

Мова йде про збільшення "цифрової нерівності" як усередині окремих країн, так і між розвиненим і світом, що розвивається, що нагадує скоріше "цифрову безодню" (див. графік). Практично вся економічна активність, що має відношення до інформаційних і комунікаційних технологій сконцентрована в розвитому світі. Наприклад, у більшості країн Африки кількість активних користувачів Інтернет не перевищує декількох сотень.

Однак серед розвинених країн також існує значне "цифрова нерівність". Інтернет широко розповсюджений у США, а також сусідньої з ними Канаді. Вже в 1998 році більш 25% населення обох країн були користувачами Інтернету, зараз цей показник перевищує 40%. США і Канада також є лідерами по використанню безпечних послуг в Інтернету, що дозволяють займатися електронною торгівлею.