Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

ПЛАН

1.Валютні операції: поняття, види, суб'єкти

2.Повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного контролю

3.Ліцензування валютних операцій

1. Правовий режим валютних операцій в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Валютні операції - це операції з валютними цінностями, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності та/або переміщенням валютних цінностей через кордон України.

Валютними цінностями є:

а) валюта України - як власне валюта України (грошові знаки), так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

б) іноземна валюта - як власне іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Постановою Правління НБУ від 4 травня 1998 р. № 34 (в редакції постанови від 2 жовтня 2002 р. № 378) затверджений Класифікатор іноземних валют та банківських металів, який поділяє існуючі у світі валюти на три групи:

— вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за шжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (2 група);

— неконвертовані валюти (3 група).

Віднесення іноземної валюти до тієї чи іншої групи обумовлене тим, що Міжнародний валютний фонд до вільно конвертованих валют відносить валюти тих країн, парламенти (уряди) яких ратифікували статтю VIII Угоди МВФ. Перелік держав, які прийняли зобов'язання статті VIII Угоди МВФ, наведений у додатку до Класифікатора.

Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачає здійснення трьох видів валютних операцій:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України (типовим прикладом є купівля-продаж іноземної валюти);

(операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту (тобто у сфері господарювання) використовується як засіб платежу іноземна валюта. Здійснення таких розрахунків у валюті України допускається лише за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України (ст. 7 Декрету). Тобто зовні¬шньоекономічні операції повинні забезпечувати надходження в Україну передусім іноземної валюти;

3) операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Суб'єктами валютних операцій є: