Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Згідно з Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим Указом Президента України від 23 жовтня 2000 р. № 1159/2000, Міністерство здійснює такі функції у сфері ЗЕД:

а)іфограмно- координаційні, зокрема:

забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної політики, розробляє концепцію та стратегію розвитку зовнішньоекономічного потенціалу України, механізмів державного регулювання зовнішніх економічних зв'язків; аналізує стан і прогнозує тенденції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив на них світових ринків;

проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, аналізує ефективність експорту та імпорту, розробляє та забезпечує реалізацію заходів щодо розвитку і поліпшення структури експорту та імпорту; розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон'юнктурних змін світового ринку; бере участь у складанні зовнішньоторговельного і платіжного балансів;

готує пропозиції та здійснює заходи щодо встановлення системи тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД;

б)регуляторні та реєстраційно-дозвільні, зокрема:

здійснює ліцензування зовнішньоекономічних операцій;

визначає рівень індикативних цін та публікує їх перелік;

застосовує до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарювання спеціальні санкції, передбачені ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

проводить реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарювання та узагальнює інформацію про їх діяльність;

забезпечує державне регулювання у сфері здійснення українських інвестицій у не грошовій формі за кордон;

Органи державного регулювання ЗЕД України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи. Дії зазначе¬них підрозділів (відділень) не повинні суперечити нормативним актам місцевих рад, за винятком випадків, коли такі дії передбачені або випливають із законів України (ст. 10 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій є адміністративним, нетарифним методом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і являє собою комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів.

З огляду на те, що ліцензування зовнішньоекономічних операцій здатне справляти значний обмежувальний вплив на міжнародну торгівлю, його застосування підлягає жорсткій регламентації в рамках СОТ. Так, Угода про процедури ліцензування імпорту встановлює, що ліцензування імпорту повинне бути простим, прозорим та передбачу¬ваним. Зокрема, ця Угода:

зобов'язує органи державної влади публікувати достатню інформацію щодо цілей та процедур надання ліцензій;встановлює порядок повідомлення СОТ державами-членами у разі впровадження нових або зміни існуючих процедур ліцензування імпорту;

встановлює загальні критерії оцінки компетентними органами заявок на отримання ліцензій.

Порядок ліцензування зовнішньоекономічних операцій, що встановлений ст. 16 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», наближений до вимог СОТ (зазначена стаття була викладена у новій редакції Законом України № 1315-ІУ від 20 листопада 2003 р. на виконання Програми заходів щодо завершення вступу України до СОТ, затвердженої Указом Президента України від 5 лютого 2002 р. № 104) та передбачає здійснення ліцензування експорту (імпорту) товарів у двох формах: