ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБМІНУ
Ми побачили, що взаємовигідною торгівлею з початкового розподілу товарів можна досягнути багато можливих ефективних розподілів. Точка А не є єдиною. Щоб знайти всі можливі ефективні розподіли їжі та одягу між Карен і Джеймсом, ми маємо отри¬мати всі точки взаємного дотикання їх кривих індиферентності. На мал. 16.5 зображена крива, проведена через всі ефективні розподіли. Вона називається кривою контрактів.
Крива контрактів показує всі розподіли, після котрих неможливі взаємовигідні торговельні операції. Ці розподіли іноді називають ефективними за Парето, на честь італійського економіста Вільфрсдо Парето (1848—1923), котрий розвинув концепцію ефективності обміну. Розподіл ефективний за Парето, якщо товари неможливо пере¬розподілити так, щоб комусь стало краще, але нікому — гірше.На мал. 16.5 три розподіли, позначені точками Е, Рта О, ефективні за Парето, хоча кожен включає різні набори їжі та одягу, тому що жоден із споживачів не може поліпшити свого становища, не погіршуючи при цьому становища іншого.
Деякі властивості кривої контрактів можуть допомогти нам зрозуміти концепцію ефек¬тивності при обміні. Якщо вибрано деяку точку на цій кривій, наприклад. Е, то немає іншої можливості перейти до іншої точки на ній, скажімо, Р, не погіршуючи становища якогось споживача (в нашому випадку Карен). Без детальнішого аналізу вподобань Джеймса і Карен ми можемо порівнювати розподіли Е та Р — ми просто знаємо, що обидва вони ефективні. В цьому аспекті досягнення ефективності за Парето — занадто скромна мета:
ми дізнаємося про всі можливі взаємовигідні обміни, однак не про те, як вибрати серед них найкращі. Проте поняття ефективності за Парето може бути корисним знаряддям. Якщо якась зміна покращує ефективність за Парето, більшість людей вважатиме таку зміну доцільною, оскільки в інтересах кожного її підтримати.
Ми часто можемо підвищувати ефективність, навіть коли якийсь аспект пропонованої зміни погіршує чиєсь становище. Нам потрібно лише внести ще одну зміну так, щоб узяті разом ці зміни виявились кращими для одних, однак не гіршими і для інших. Припустимо, наприклад, що ми пропонуємо зняти квоту на імпорт автомобілів у Сполучені Штати. Споживачі США були б задоволені нижчими цінами і більшим вибором, та деякі пра¬цівники американської автомобілебудівної промисловості втратили б роботу. Але якби усунення квоти сталося одночасно із зміною системи федеральних податків і введенням субсидій на працевлаштування цих працівників, так, що стало б краще і споживачам США, і автомобілебудівникам не гірше, то ефективність могла б зрости.
Рівновага споживачів ринку з конкуренцією
При обміні між двома особами результат може залежати від різних причин. Проте на ринках з конкуренцією є багато продавців і покупців, так що коли покупцям не до вподоби умови обміну, вони можуть знайти іншого продавця, котрий запропонує дещо краще. В результаті кожен покупець і продавець приймає ціну товарів як належне і вирішує, скільки покупок та продажів здійснити за такої ціни. Ми можемо показати, як ринки з конкуренцією приводять до ефективного обміну, використовуючи діаграму Еджворта та імітуючи подібний ринок. Припустимо, наприклад, що є багато Джеймсів та Карен. Це дає нам можливість розглядати кожного з них як окрему особу, котра приймає ціни даного ринку, хоча ми маємо справу лише з діаграмою, складеною для двох осіб.
На мал. 16.6 показано можливості торгівлі за умови, що ми починаємо розподіл, задаючи його точкою А, а ціни, як на одяг, так і на їжу, дорівнюють 1. (Реальні ціни значення не мають; важливе лише співвідношення цін). Якщо ціни на їжу та одяг однакові, то кожну одиницю їжі можна обмінювати на одиницю одягу. Звідси лінія ціни ЦЦ' на діаграмі, кут нахилу якої дорівнює 1, описує всі розподіли, до яких може привести обмін.
Нехай кожен Джеймс вирішить купити 2 одиниці одягу і продати натомість 2 одиниці їжі. Це перемістить його з точки А в точку С та підвищить його корисність з рівня кривої індиферентності и'дж до и^ж. А кожна Карен нехай купує 2 одиниці їжі і продає 2 одиниці одягу. Це також перемістить її з точки А в точку С, збільшуючи її корисність з и'к до и2^
Ми вибрали ціни двох товарів так, що попит на їжу кожної Карен дорівнює кількості їжі, котру продає кожен Джеймс, а попит кожного Джеймса на одяг дорівнює його пропозиції кожною Карен. У результаті цього ринки їжі та одягу перебувають в стані конкурентної рівноваги. Конкурентна рівновага — це набір цін, за якого величина попиту дорівнює обсягу пропозиції на кожному ринку.
Не всі ціни відповідають станові рівноваги. Наприклад, якщо ціна їжі становить 1, а ціна одягу —3, то їжа мас обмінюватись на одяг в пропорції 3:1. Але тоді кожен Джеймс не схоче міняти їжу на одяг, оскільки його ГНЗ одягу на їжу дорівнюватиме лише 1/2. Карен, в свою чергу, охоче продала б одяг за велику кількість їжі, але їй ні з ким торгувати. Тому такий ринок незрівноважений, тобто попит не відповідає пропозиції.Ця нерівновага має бути тимчасовим явищем. На ринках з конкуренцією ціни змінюватимуться, якщо на декотрі товари існує надмірний попит, тобто попит перева¬жає пропозицію, а на інші — надмірна пропозиція, тобто пропозиція переважає попит. У нашому прикладі попит кожної Карен на їжу переважає бажання кожного Джеймса продати її, тоді як готовність кожної Карен до обміну одягу переважає попит кожного Джеймса на неї. Результатом таких надмірних попиту на їжу та пропозиції одягу буде, ймовірно, зростання ціни на їжу відносно ціни на одяг. Але водночас із ціною зміниться і попит на ринку. Ціни змінюватимуться аж до моменту, при якому вони досягнуть рівноваги. В нашому прикладі обидві ціни могли б дорівнювати 2. Із попереднього аналізу нам відомо, що, коли ціна на одяг дорівнює ціні на їжу, ринок перебуває в конкурентній рівновазі. (Нагадаємо, що важливі лише відносні ціни; ціни на їжу та одяг, що дорівнюють 2, еквівалентні цінам, що дорівнюють 1).