ПОНЯТТЯ КОРИСНОСТІ ТА ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ

1.Поняття потреби, види потреб.

2.Економічні блага, їх класифікації.

3.Поняття корисності, її особливості та спосіб досягнення.

4.Перший закон Госсена. Закон спадної граничної корисності благ, його графічне зображення.

5.Функція корисності.

1. Потреба – це об'єктивна необхідність людини в чомусь. В економічній літературі поняття потреби людини включають п’ять основних видів, які розміщенні в порядку ієрархії так:

•фізіологічні потреби;

•потреба безпеки, тобто захисту від болю, страху, небезпеки;

•потреба в соціальних зв’язках і відносинах (тобто в коханні, повазі, причетності до того чи іншого товариства, групи);

•потреба у самоповазі, тобто признання і схвалення дій при досягненні цілей;

•потреби в осмисленні цілей життя, в реалізації своїх здібностей, у визнанні своїх справ і думок актуальними і потрібними.

Зрозуміло, що дану класифікацію можна розширити або навпаки, звузити – сама ж суть залишається єдиною: потреби об’єктивні, реальні і різноманітні.

Потреби за своїм характером різноманітні.

2. Класична економічна наука важливою проблемою вважала поділ благ на матеріальні і нематеріальні.

Сучасна наука найважливішими рахує поділ їх на економічні блага і неекономічні блага. Критерієм цієї класифікації є їхня рідкісність.

Економічне благо – це рідкісне обмежене благо – засіб задоволення потреб, що існує в обмеженій кількості. Економічні блага поділяються на товари і послуги, на споживчі (прямі) та виробничі (непрямі).

Неекономічне благо – загальнодоступне благо, яке є в природі в необмеженій кількості (повітря і сонце – поки що). Вода – необхідне благо коли ви живете біля джерела і обмежене – коли ви живете в пустелі.

3. Корисність – це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товару чи послуги.

Корисність – те задоволення, яке отримує Людина від споживання товарів та користування послугами. (хліб для їжі, тепла постіль для сну, книга для читання).

Походження цього терміну бере початок з ХVІІІ століття, в роботах ексцентричного англійського філософа та соціолога Джеремі Бентама (1748-1832). Корисність являється ціллю споживання. Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється із збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.

Гранична корисність – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.