ВПЛИВ УРЯДОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ЦІНУ НА РИНКУ
1.Поняття споживчого та виробничого надлишків.
2.«Потолок» ціни та дефіцити.
3.Нижній рівень ціни та товарні надлишки.
1. Для деяких споживачів цінність товару перевищує його ринкову ціну; вони у разі необхідності заплатять більшу суму за товар. Споживчий надлишок – це сумарна вигода або цінність, яку одержують споживачі понад ту суму, яку вони заплатять за товар.
Наприклад, припустімо, що ринкова ціна становить 5 дол. за одиницю, як показано на рис. 1.:
Виробничий надлишок – це аналогічна міра для виробників. Деякі виробники випускають продукцію при витратах, що дорівнюють ринковій ціні. Іншу продукцію, водночас, можна випускати за рівня витрат, нижчого від ринкової ціни, і, навіть якби ця ціна була нижчою, її усе ж виробляли б і продавали. Виробничий надлишок – різниця між ринковою іною і граничними витратами. Для ринку в цілому – виробничий надлишок – це площина, що розміщена вище від кривої пропозиції аж до осі ринкової ціни.
2. «Потолок» (верхній рівень ціни) ціни представляє собою законодавчо встановлену максимальну ціну, яку продавцю дозволяється запрошувати за свій товар чи послугу. Основою для введення потолків цін на конкретні продукти служить уява про те, що ці потолки цін дозволяють споживачам придбати деякі товари першої необхідності чи послуги, які вони не змогли би придбати при рівноважних цінах. Приклад: контроль за рентними платежами і закони про ростовщину, які визначають максимальну процентну ставку, яку дозволяється брати з боржників.
Розглянемо приклад, для детальнішого засвоєння необхідності застосування урядом потолків цін. В роки Другої світової війни в Англії ціна на масло дорівнювала 1,2 дол. за фунт. З однієї сторони, швидкий ріст цін на масло сприяв розвитку інфляції, з іншої – виключав із числа покупців масла ті сімї, чиї грошові доходи не встигали за швидким ростом вартості життя. Тому, з метою запобігання інфляції, і з метою збереження масла на столах бідняків, уряд встановило потолок ціни на рівні 0,90 дол. Слід зауважити, що потолок ціни має зміст тоді, коли він є меншим рівноважної ціни, так як ціна в 1,50 дол. за фунт не дала б позитивного результату.
Введення потолка ціни створює проблеми, які витікають з ринкової нерівноваги. По-перше, як розподілити кількість продукції Кп між споживачами, які предявили попит на кількість Кпр. Чи слід розподіляти продукцію в порядку живої черги, тобто між тими, хто хоче і може стояти в черзі? Чи повинен продавець розподіляти продукцію, виходячи із своїх інтересів?
Для вирішення цих та інших проблем, уряд в роки Другої світової війни випускає споживчі карточки (купони) для забезпечення справедливого розподілу. Ефективна система нормування передбачає печатання споживчих карточок, які відповідають Кп, і їх справедливий розподіл між споживачами, щоб, наприклад, як і багата так і бідна сімя із чотирьох чоловік отримали однакову кількість карточок.
Однак, використання карткової системи не знімає іншої проблеми. Дійсно, крива попиту на рис. свідчить про наявність множинності покупців, які прагнуть купити масло по ціні, яка перевищує потолок. І, звичайно, для продавців вигідніше продати продукцію по вищій ціні.. тому, не дивлячись на зусилля держави нормувати продажі процвітає розвиток чорного ринку. Додаткові труднощі – фальшиві карткові купони (споживчі карточки).
3. Нижній рівень ціни – мінімальна ціна, встановлювана урядом і перевищуюча ціну рівноваги. – переважнозастосовується в таких випадках, коли суспільству здається, що вільне функціонування ринкової системи не здатне забезпечити достатній рівень доходів певним групам постачальників ресурсів чи виробників. Законодавство про мінімум зарплати, а також підтримка цін на сільськогосподарську продукцію - два найкращі приклади.
Наприклад, ринкова ціна кукурудзи складає 2 дол. за центнер, і доходи фермерів вкрай низькі. Уряд приймає рішення надати їм допомогу, законодавчо встановивши ціну на рівні 3 дол.
Наслідки: при любій ціні, яка перевищує рівноважну, кількість пропонованої продукції буде більшою від кількості питаємої; тобто виникне стійкий надлишок. Фермери будуть прагнути виробляти і пропонувати більше продукції, ніж ту кількість, яку на ринку захочуть купувати. На рис. проілюстровано ефект нижнього рівня цін: